Стосунки чинної української влади з минулою американською владою (адміністрацією Байдена) відверто кажучи були ніякими. Вони не були ні добрими, ні поганими, вони були ніякими.
Єрмак, його шут і їх команда ніколи і жодним чином не впливали на байденівську політику щодо України. Це були окремі планети, на одній з яких голосно трубіли в дірку "Байден, чому ми не в НАТО/без закритого неба/#?", а на іншій - нічого не розуміли про справжні причини війни і продовжували жити ілюзіями про хороших росіян. Хоча на першій планеті влада теж продовжує ними жити.
Відтак, українська влада за ці роки так і не набула жодних якісних політичних контактів і зв'язків в американському політичному колі. Це не про відсутність контактів, це про те, що люди сприймають тебе як партнера, радяться з тобою, віддані тобі. Американський політикум, точніше його демократичне крило підтримувало Україну тому що це було частиною політики Байдена, а не завдяки діям української влади.
Відповідно, повна бездіяльність української влади привела до того, що Україна втратила підтримку іншої партії. Я далекий від думки про те, що це була єдина і основна причина чому республіканці почали хейтити Україну. Ні, це сталося не через дії чи бездіяльність української влади. Але якби українська влада діяла, вчасно і адекватно, масштаби лиха могли б бути значно меншими.
Звісно, якісь спроби українська влада робила, наприклад, створили групу Єрмака-Макфола, яка мала б накладати потужні санкції на росію. Але все що я пам'ятаю на цю тему - це те, що Арахамія та Зеленський пробували зняти санкції з Абрамовича, путінського мільярдера.
Саме тому, про багато що українська влада, яка мала доступ до всіх формальних каналів зв'язку з американською владою, про деякі рішення колег дізнавалась з новин і вони були несподівані. Саме тому, жодні нахрапи і бикування ніколи не впливали на рішення американців, бо між планетами не було справжніх стосунків.
________
Тепер же ситуація змінилась. Досить того, що до влади в Америці прийшли хейтери України, американська політика, як така перестала існувати. Я маю на увазі існування в традиційному вигляді, коли існують гілки влади і люди, що мають повноваження й зони відповідальності, коли існують домовленості, обіцянки і вони виконуються.
Вчора стався кумедний випадок. Зараз в Америці відбувається спікеріада. 3 січня розпочне роботу новий Конгрес і будуть обирати спікера нижньої палати. 2 чи 3 дні тому Трамп написав як завжди дебільний пост, який багато хто протрактував як підгрунтя для зняття чинного спікера Майка Джонсона. І вчора на одному з телеканалів республіканського конгресмена спитали чи буде він голосувати за Джонсона як спікера наступного Конгресу. Його відповідь була просто "геніальною" - "Я підтримую Джонсона. Але якщо Трамп скаже, що ні - то не підтримую. Я взагалі-то дуже незалежна людина".
Отака ситуація з "незалежними людьми" повністю характеризує нову американську владу. Конгресмен. Велика людина. Як з ним домовлятися і про що, якщо він самостійно і добровільно девальвував себе і свою роль до затискача кнопки?
І це стосується не тільки конгресменів. Бог з ним, можна домовлятися "там, наверху" (показує пальцем вгору і тремтить від захоплення). Але там теж клініка.
Чувак 10 років боровся з мігрантами, будував стіну з Мексикою за гроші Мексики, не визнавав ролі мігрантів в економіці, виставляв мігрантів як абсолютне зло, збирався висилати мігрантів разом з їхніми дітьми - громадянами США, брехав що мігранти їдять собак, хейтив цілі етноси через те що вони забруднюють америку.
10 років на це витратив. Мільйони слів хейту.
Вчора Маск написав про "роботящих мігрантів, за яких він буде стояти горою", чувак це перепощує. (Див скрін в коменті).
Центральна частина всіх його кампаній, фундамент і опора його електорату, фундамент і опора сотень кампаній республіканських сенаторів і конгресменів.
Все. За один раз. Весь "ідеологічний стержень", всі ідеологічні надбання, всі історії про мігрантів що забирають робочі місця і "мешают нам жидь" коту під хвіст.
І це не щось "таке собі". Це якби там умовний Степан Бандера раптом почав любити снсбкс після прочитання статті голови райкому в газеті "Правда".
І що? І нічого. І всі мовчать, включно з сотнями політиків в статусі сенаторів і конгресменів, які будували кампанії на цьому і самі повірили в цю пропаганду.
Звісно, сектанти знайдуть пояснення й цьому і продовжать вірити в світового куколдоцейського. Тому що там мова ніколи не була про ідеологію. Мова була про секту нікчем, яка хотіла вірити в старого чарівника, що вирішить всі їхні проблеми. "Чарівнику луччє знать" "Дайтє йєму сто дней" нікуди не дівалось.
Але я говорю в даному випадку про нас і наші проблеми. Особа, яка одним махом знівелювала, здеграградувала свій центральний ідеологічний стовп, невідомо заради чого і чому, є надійною і договороздатною?
Ні. Наступні роки будуть дуже складними у зв'язку з тим що наш головний військовий і фінансовий партнер просто перестав бути договороздатним на будь-якому рівні і треба буде чіплятися і триматися будь-яких проблесків адекватності і договороздатності. А у нас швах з цим в обох сторін.
Додайте до цього неймовірну деградацію в колективних уявленнях нової адміністрації, яка "бачить сигнали" в пиздіння лаврова (коли він їх нах посилає) і щиро вірить що весь конфлікт через вступ України в НАТО... і отримаєте повне болото хаосу, невизначеності, недієздатності і недоговороздатності в процесі "завершення" війни.
______
Це було про загальну ситуацію. А тепер поставте на це місце немічних туристів-зашеканів, які купили білєта до Гамерики, щоб зробити хвотку на фоні Капітолію і вибрати щось в своєму блозі так ніби вони не фотку робили, а світом керували. І це не тільки Гордона стосується.
