Зараз, у епоху пандемії, кожен "справжній" візит на вагу золота, політики вважають за краще обмежуватися віртуальними зустрічами. І, тим не менш, у Брюсселі вітали президента України Володимира Зеленського, а зовсім недавно - прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Тепер в Україну прибув і сам голова Європейської ради. Більш того - прибув не просто із протокольним візитом до української столиці, а почав свою поїздку з відвідин Донбасу. І це ще один важливий сигнал не лише Києву, але й Москві - в ЄС не збираються забувати про агресивні дії Росії проти України. "На жаль, Росія не відповіла на ті політичні позитивні кроки, які зробила Україна для виконання Мінських угод. Саме тому наші економічні санкції проти Росії залишаються. Росія є частиною цього конфлікту, а не посередником" - підкреслив європейський чиновник після цієї поїздки.
Варто звернути особливу увагу на той факт, що поїздка Шарля Мішеля в Україну - це частина його дипломатичного турне країнами пострадянського простору, що підписали угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Однак політична ситуація в цих країнах є далекою від стабільності. У Грузії після затримання лідера опозиції Ніканора Мелії знову загострився конфлікт між владою і її опонентами, так що Шарлю Мішелю довелося згадати свій бельгійський політичний досвід і виступити в ролі посередника на перемовинах. А у Молдові новий президент Майя Санду намагається домогтися проведення дострокових парламентських виборів після своєї перемоги на виборах глави держави. Парламент досі контролюється опонентами Санду, в країні працює тимчасовий уряд.
У цій ситуації Україна з її парламентською більшістю, яка орієнтоване на главу держави, могла б виступити в ролі "кращого учня" Європейського Союзу, показати приклад проведення реформ і виконання угоди про асоціацію. І це дійсно шанс - і з точки зору подальших європейських перспектив, і з точки зору отримання фінансової допомоги від ЄС.
Звичайно, в тому випадку, якщо до проведення таких реформ є налаштованою сама влада і якщо реформи не підміняються розмовами про реформи і гучними обіцянками. І якщо влада сама не провокує конфлікт з активною частиною суспільства - бо у цьому випадку ситуація в Україні швидко може стати схожою на ситуацію в Грузії та європейські чиновники приїжджатимуть до нас щоб бути посередниками, а не закликати до прискорення реформ.
