Нацбанк повідомив що протягом 2023 року (під час війни) українці щодня (!!!) програвали в онлайн-казіно по 400 мільйонів грн. Тобто 12 мільярдів грн на місяць - 304 мільйони доларів. Тобто 3,6 мільярди доларів на рік. 144 мільярди гривень. Вражає?
Для порівняння. На UNITED24, Монобанк, фонд "Повернись живим" і Фонд Притули українці задонатили за рік 50 мільярдів грн і цього вистачає аби добряче допомагати ЗСУ. Круто?
Я опускаю те що ігорний бізнес легалізувала команда Зеленського - хоча пригадую як тоді чимало лідерів думок заявляли, що то був ледь не ривок демократії. Сподіваюся, власники інтернет-казіно діляться своїми надприбутками зі "Слугою народу" - заслужити. До речі, чи не з тих коштів інтують ТГ-канали, які "не контролює Подоляк"?
Я опускаю той факт, що уряд чомусь не може витягти з ігорки 20 мільярдів податків, і тому підвищеє ціни на пальне, що призведе до здорожчання геть чисто всього.
Я опускаю також той факт, що родич-лудоман, це прокляття не менше ніж родич-наркоман і що для багатьох сімей це лихо і трагедія.
Я про інше. 400 мільйонів гривень на день програних у онлайн-казіно - це багато багато ставок по 100-500 грн. Це означає, Що багато-багато людей знову й знову витрчають свої гроші... для чого?
Очевидно. Вони хочуть швидко розбагатіти. Примара шалених грошей на шару, в їхній свідомості настільки сильна, що вони знову і знову... програють, програють, програють...
Вам це нічого не нагадує? А не нагадує вам це подію, коли от так само велика кількість людей обрала президентом країни комічного актора з серіалу, бо він гарно зіграв президента в телевізорі, а тому вони захотіли, аби саме цей актор вирішив за них у їхній країні всі їхні проблеми? Правда схоже? Навіть через багато років, втративши родича від КОВІД, а квартиру від російських ракет, ці люди так само продовжують повторювати: "Ну так не втік же! Він кращій!" Вони знову й знову роблять ставку - у свою мрію.
144 мільярди за рік... Скажіть, ви граєте в онлайн-казіно? Я - не граю. Я взагалі не граю в азартні ігри. Саме тому я знаходжу час аби вести блог і писати роман навіть на фронті - я там просто не займаюся дурницями. Саме тому я навіть на фронті виглядав "надто чистим" - я не опускаюся до рівня лахів.
Я не граю в азартні ігри - я дуже гарно знаю, що це абсолютно безглуздо. Бо аби стабільно вигравати в казіно, треба бути власником казіно. Я гарно знаю, що граючи з шулером - програєш в мить коли взяв карти в руки. Що Лас-Вегас - мегаполіс, тому що він збудований на гроші тих хто програв.
Це настільки просто і банально, що мені видається смішним, коли хтось цього не розуміє. У голові не вкладається, що хтось не може зібрати собі кошти на житло, але натомість програє шалені гроші в онлайн-казіно. Так, у день по чайній ложці - а в результаті...
І от невесела думка мене навідує. Панове, ми з цими особами збираємося будувати українську демократію? Ми їхній волі і їхньому вибору довіримо наше майбутнє? Це вони мають обирати нам владу, під керівництвом якої ми збудуємо Україну наших мрій?
Лудоманія - залежність. Це практично хвороба. Від лудоманії лікують, при чому допомога фахівця, як правило, обов'язкова, бо сам ігроман допомогти собі не може.
Тобто у нас, в нашому суспільстві... Порівняйте 50 мільярдів зі 144 мільярдами - і ви зрозумієте яке співвідношення людей відповідальних за країну, і тих для кого вибори президента - гра на удачу. Як у казино. До речі, співвідношення виходить Майже 25% на 75%. Нічого не нагадує?
Яке майбутнє оберуть нам такі спігромадяни? Як нам з такими співгромадянами розбудувати країну?
Ви маєте відповідь? Я - не маю.