В Україні запустили автоматичну систему списання боргів з банківських рахунків. Отримавши припис про стягнення заборгованості від приватного або державного виконавця, фінустанова зобов'язана його виконати
Спочатку кошти будуть арештовані, а потім перераховані на користь ініціатора стягнення в розмірі боргу.
Процедура буде стосуватися різного роду заборгованостей, починаючи від штрафів для автомобілістів, закінчуючи комунальними боргами.
Що означає нововведення для самих боржників - за яких обставин вони ризикують втратити частину банківських заощаджень, а також чи можна дізнатися про автоматичне списання коштів заздалегідь.
23 березня Мін'юст видав наказ, яким вніс зміни в порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках в банках. Раніше автоматичного арешту підлягали тільки рахунки боржників, які не сплатили аліменти.
Тепер же ця процедура поширюється на всі види заборгованостей, в тому числі штрафи за порушення ПДР і комунальні платежі.
На сьогоднішній день загальна заборгованість українців за житлово-комунальні послуги перевищила 80 млрд грн. Однак підлягають стягненню тільки ті заборгованості, за якими прийнято відповідне судове рішення.
Для цього юридична або фізична особа, перед яким сформована заборгованість, має ініціювати судове провадження щодо неплатника.
"Стягнути з боржника кошти можна тільки на підставі того, що він не сплатив якісь поточні комунальні платежі. Це може статися тільки в разі, якщо ЖЕК подав на нього в суд, який, в свою чергу, виніс рішення про стягнення", - пояснює приватний виконавець Андрій Авторгов.
У разі комунальних боргів виробництво здійснюється за спрощеною судовій процедурі, зазначив старший партнер АО "Кравець і партнери" Ростислав Кравець. Він додає, що після того, як комунальне підприємство отримало судовий наказ про примусове стягнення коштів, боржник може його оскаржити.
Якщо цього не відбувається, тоді документ набирає законної сили.
"Потім комунальне підприємство бере виконавчий лист і передає його державному або приватному виконавцю. Він уже відкриває виконавче провадження і вносить дані до Єдиного реєстру боржників", - говорить Кравець.
Тільки після попадання боржника до реєстру його майно може бути заарештовано і перераховано на користь стягувача. В першу чергу списуватися будуть саме кошти з банківських рахунків.
Комунальне підприємство (КП) може ініціювати судове провадження щодо боргу будь-якого розміру, накопиченого за будь-який період. Однак на практиці, зазначає експерт в сфері ЖКГ Марія Яковлєва, КП не мають можливості судитися з усіма боржниками - для цього у них недостатньо кадрових ресурсів.
"Комунальні підприємства часто наймають компанії, які займаються стягненням боргів. Тому що об'єктивно стягнення боргу - клопіткий процес", - в свою чергу зауважив Ростислав Кравець.
З іншого боку, продовжує Яковлєва, підприємства розмежовують "злісних боржників", які мають гроші, але не оплачують комуналку принципово, і тих, хто не може цього зробити з об'єктивних причин.
"З тими, хто втратив дохід, не отримав субсидію, звичайно, можна судитися, але стягнути кошти нереально і нема з чого", - зазначила Яковлєва.
Вона додає, що споживачі комунальних послуг, які не мають коштів для їх оплати, можуть звернутися в КП за реструктуризацією заборгованості - тоді в підприємстві узгодять графік її погашення, в якому будуть прописані дати і суми оплати.
"Графік буде залежати як від ваших можливостей, так і від можливостей комунального підприємства. На 100 років його не можна підписати, але є багато прикладів, коли люди взимку або не оплачують комуналку, або оплачують її в неповному розмірі, а потім погашають накопичену заборгованість в неопалювальний сезон, з квітня по жовтень, або протягом року ", - розповіла Яковлєва.
Незважаючи на все вищесказане, саме борги за комуналку стають найбільш частою причиною для відкриття виконавчого провадження.
В Єдиному реєстрі боржників зараз знаходяться дані про виконавчі провадження на суму в 5,5 млн грн - по ним до кінця 2020 року було відкрито 342 тис. Справ за несплату комуналки, головним чином, за опалення. Це на 50% більше, ніж в кінці 2019 роки (227 тис.).
Вже за підсумками лютого в Україні було відкрито майже 360 тис. виконавчих проваджень за комунальні борги.
Андрій Авторгов пояснює, що новація Мін'юсту не вносить зміни в суть процедури - автоматизація означає лише усунення бюрократичних перешкод, які гальмували виконання судового вердикту.
Відповідно до порядку, після відкриття виконавчого провадження виконавець в першу чергу повинен звернути примусове стягнення на грошові кошти боржника в банках.
"Але якщо рахунки юросіб фіксуються в податковій, вносяться до фіскальної службу, звідки приватний або державний виконавець може отримати інформацію, то рахунки фізосіб держава не контролює", - пояснює приватний виконавець Авторгов.
Тому раніше виконавцям доводилося самостійно відшукувати банківські рахунки боржника, направляючи поштою в банки листи з вимогою надати його реквізити, а також інформацію про заощадження на них.
Тепер же вся процедура переходить в онлайн-режим. Приватний або державний виконавець буде використовувати Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСИП), щоб створити вимога на отримання інформації, яка банк повинен задовольнити протягом години.
Після цього за допомогою тієї ж АСИП виконавець направить вимогу про арешт рахунку, а потім, якщо на ньому є кошти, спишуть з нього коштів на користь стягувача.
До нововведення процедура повернення боргів вимагала істотних витрат - як тимчасових, так і фінансових. Однак, якщо тривалість стягнення грала на руку боржникам, то виконавчі витрати в кінці кінців вони повинні були відшкодовувати.
Тим часом, вказує Авторгов, щоб направити постанову про арешт коштів в 73 українських банки необхідно витратити на рекомендовану кореспонденцію 2 тис. грн - одне відправлення коштує близько 30 грн.
Але на етапі, наступному за погашенням боргу, вже самі боржники змушені були страждати від бюрократії.
"Дуже багато боржників скаржаться, що після списання боргу багато часу йде на розблокування рахунку. Це також відбувалося через паперового документообігу. Якщо він буде електронним, то і зняття арешту відбуватиметься швидше", - говорить Авторгов.
Поки до автоматизованої системи підключено лише 7 банків (Приватбанк, monobank (Універсал), ТАСкомбанк, Оксі Банк, Банк Восток, Індустріалбанк, Прокредит Банк), ще 44 працюють тестують, а 11 виробляють попередні налаштування системи для переходу в тестовий режим.
Лише питання часу, коли до автоматизованої паспортної системи приєднаються всі українські банки, вважає фінансовий аналітик Василь Невмержицький, прогнозуючи, що для цього знадобиться близько півроку.
В цілому, автоматизована система арешту рахунків і стягнення боргу - прогресивний крок, що успадковує досвід країн Європи, упевнений Андрій Авторгов.
"Якщо боржник заборгував банку або ЖЕКу, то, звичайно, йому це нововведення не сподобається. Але коли громадянин сам виступає стягувачем, йому, наприклад, пошкодили машину в ДТП, залили квартиру або заподіяли будь-який інший збиток, тоді він приходить до виконавця і скаржиться - чому так довго, адже боржник мій сусід, він нормально живе, я його кожен день бачу, а ви не можете знайти його рахунок ", - коментує Авторгов.
У той же час адвокат Ростислав Кравець вважає, що європейський досвід повинен копіюватися не точкове, а комплексно - чого про новації Мін'юсту, вважає він, сказати не можна.
"У нас вкрай неправильний підхід по цих нововведень - це як прикрутити до воза колесо від Мерседеса і потім питати, чому вона так само класно не їде. Якщо ми говоримо про автоматичне списання коштів, то потрібно також впроваджувати і автоматичне відшкодування заподіяної шкоди. Адже, якщо було винесено підроблений виконавчий документ, за яким списали гроші, то для відновлення справедливості вам необхідно буде йти в суд ", - вважає Кравець.
До моменту винесення судового рішення про списання заборгованості у боржника буде достатньо часу, щоб її погасити добровільно - особливо, звертає увагу Андрій Авторгов, враховуючи тривалість проходження справ в українських судах.
Списання грошових коштів - останній етап процедури, який вже неможливо заперечити. Однак, незважаючи на те, що тепер вона буде відбуватися автоматично, у боржника залишається мало шансів не впізнати про це заздалегідь.
Справа в тому, що про необхідність погасити борг йому повідомляють на всіх етапах його виникнення - спочатку про це повідомить кредитор або комунальне підприємство. Потім він отримає поштове повідомлення про відкриття судового провадження.
Боржника також письмово запросять з'явитися на судове засідання, а після винесення рішення - повідомлять і про це.
"Також державний або приватний виконавець в обов'язковому порядку надсилає боржнику рекомендованою кореспонденцією постанову про відкриття виконавчого провадження", - пояснив Андрій Авторгов.
