Свого часу ми в Україні не скористалися технічною підтримкою USAID та європейських колег щодо організації у Києві Інвестиційного ХАБу й створення «Української корпорації розвитку», а ось Казахстан ефективно розпорядився підтримкою США, Великобританії та у 2018 році запустив у себе Міжнародний фінансовий центр «Астана» (регіональний ХАБ у Центральній Азії та Східній Європі).
І тепер Казахстан знову далеко попереду нас. Справа в тому, що Президент Касим-Жомарт Токаєв вже чітко визначив мету – за 3 роки перетворити Казахстан на цифрову країну та прискорити формування екосистеми цифрових активів. Також він доручив:
1. Заснувати Державний фонд цифрових активів на базі Інвесткорпорації Нацбанку (цей фонд накопичуватиме резерв криптовалют та інвестуватиме у перспективні цифрові активи).
2. Підготувати нову редакцію Закону про банки з акцентом на фінтех та обіг цифрових активів.
3. Запустити програму інвестицій у високотехнологічні галузі обсягом до $1 млрд.
4. Цифровий тенге використовувати не лише для Нацфонду, а й для республіканського, місцевих бюджетів та держхолдингів.
Ці доручення вже активно виконуються. Зокрема, Управління з фінансових послуг Астани (AFSA) запустило ініціативу, яка дозволить компаніям-резидентам та заявникам Міжнародного фінансового центру «Астана» сплачувати регуляторні збори у стейблкоїнах, прив'язаних до долара США (Меморандум про взаєморозуміння підписали генеральний директор «AFSA» Євгенія Богданова та COO «Bybit» Мазурка Зенг). Казахстан через МФЦА «Астана» закріплює статус регіонального ХАБу цифрових фінансів, де стейблкоїни починають застосовуватися на рівні держрегулювання.
До речі, ці кроки збігаються з глобальним переходом на ISO 20022 та впровадженням нових цифрових стандартів у період 2026–2028 років, коли світова фінансова система остаточно переходить на єдиний цифровий формат.
Відверто кажучи, навіть не хочеться розмірковувати і тим більше припускати, наскільки далеко наші ринки капіталу відстануть через 3 – 5 років від національних ринків Казахстану та Вірменії, не кажучи вже про країни Євросоюзу. Адже саме зараз українська влада має готувати комплексні рішення й неодмінно звернутися до криптоактивів для зменшення нашого державного боргу.
Як це робити? Ну, наприклад, конвертувати частину величезного боргу України в цифрові активи, а потім дефолтувати, і далі фактично починати з чистого аркуша. Так, це жорсткий варіант для кредиторів, зате для нас результативний та у правовому полі. А скажіть, хто з кредиторів з нами м'яко й толерантно вчиняє? Можливо, власники ВВП-варрантів?!
Тому давно час місцевим професіоналам активно досліджувати можливості нового формату фінансової системи, відходячи від традиційних фіатних валют. Щоправда, кому зараз потрібні компетентні та досвідчені фахівці?!
