Так, з подивом маю дещо зауважити. Бо, здається, є люди, які щиро повірили в російські наративи.
Російські наративи звучать наступним чином: давайте швидше-но перемир'я, перемир'ячко, бо далі буде тільки гірше, Росія наступає, Україна програє, краще зафіксувати тут і зараз.
Це брехня.
При всіх проблемах, які зараз є в Україні, Росія не здатна і не буде здатна досягти навіть мінімальної своєї військової цілі - виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. Просто по факту того, що вона з кінця 2023 року йде до Покровська, це основний вектор її зусиль. Там вже з три загальновійськових армії поховано, танків спалено, як у кількох країн Європи, разом узятих, на озброєнні стоїть, а з буханок на моцики довелось пересісти. Результат - вони навіть в саме місто не зайшли.
Ну, себто, Україна зараз землі не звільняє, за виключенням локальних контратак - але й Росія своїх цілей досягти не зможе в жодному з сценаріїв. Отака зараз ситуація на землі. Плюс економіка РФ в рецесію вже увійшла.
Таким чином, агресія вже станом на зараз б'є по агресору більше, ніж по нам. Саме тому агресор вдається до психологічних кампаній (вливанню грошей в різних говорливих інфузорій) та тероризму (постійних обстрілів цивільних об'єктів). Саме тому агресор в перемовинах наполягає на тому, щоб йому дали перепочинок та зняли санкції.
Бо саме це - перепочинок і зняття санкцій - є для нього умовою для подальшого продовження агресії. Вони зможуть вивести з рецесії економіку, поновити запаси озброєнь, поновити зв'язки на Заході - а от обрізати допомогу Україні, пославшись на "війни-то вже нема", нескладно, достатньо пари орбанів та півфіцо. Після чого рочок перепочинку - і по новій, вже переозброєними. Якраз коли в Україні мобілізовані повернуться додому та почнуться звичні політико-економічно-соціальні чвари.
Таким чином, будь-які перемовини, які дадуть РФ шанс на відновлення (зокрема, з умовою зняття санкцій) - запрошення до наступної агресії, зі значно більшими загрозами.
