А прикриватися тим, що це боротьба з російським впливом. Дуже зручно. Можна вивчити українську, одягти вишиванку та старанно зачитувати патріотичні тексти з телесуфлеру - але так само старанно руйнувати державу.
Вибори проводити не на часі, майдани не на часі, ось так і виходить: поки справжня Україна в окопах - ті, хто тут спочатку планував бути "проїздом", тепер ні в якому разі не можуть собі дозволити втратити владу. Бо за аналогією з росією - "є Зеленський - є Україна", "5-6 ефективних менеджерів тримають на собі наше існування ". Без них ми "програємо путіну", і взагалі, на що ми здатні без Кварталу-95?
Тепер є зручний мідний таз, яким можна прикрити будь що - війна. І, доречі, як жалюгідно: ти ставиш свій підпис, ти й юридично відповідаєш. А мутить все це і твоя "команда" в тому числі. Але в ній дехто розумніший, він ні за що відповідати не буде - не він же ж верховний головнокомандувач, а ти. Тепер зіскочити не виходить, ти й дурне, і співучасник, і навіть ворог.
Бінго.
Спочатку тобою підтерся Коломойський, потім ти і твоя команда підтерлись самим Коломойським - а тепер твої 5-6 менеджерів підтираються тобою. Так буває, коли не розраховуєш ні свої сили, ні рівень свого інтелекту. Ти можеш вкрити всю країну постерами про незламність - але не мати до неї жодного відношення. Бо внутрішня порожнеча - це тільки порожнеча, і ніщо інше, як її не називай.
