"В очікуванні чорного лебедя" - Віктор Бобиренко

"В очікуванні чорного лебедя" - Віктор Бобиренко

Дуже цікаву заяву зробив Юрій Бутусов.
Виявляється, за наказом Зеленського виселили з охороняємого будинку Василя Бурбу з сім’єю.
Василь Бурба – колишній шеф Головного управління розвідки МО України. І вів справу «вагнерівців».
І виселення – це покарання Василя Бурби за небажання відмазувати Єрмака і Зеленського в історії з «вагнерівцями».
А фільм про «вагнерівців» і зірвану українсько-американсько-турецьку операцію військових розвідок вже скоро вийде у світ.
Фільм готує команда розслідувачів з «Bellingcat» Христо Грозєва.
Має бути цікаво. І головна інтрига тут – хто ж насправді здав тему росіянам і фактично вчинив державну зраду?
Кажуть, Андрій Єрмак особисто дзвонив Христо Грозєву і вивідував у нього - хто-що-почім? Що буде інтригуючого у фільмі?
А з огляду на нинішню ситуацію – може бути боляче.
Бо злити інфу міг хтось лише з найближчого оточення Зеленського. Або за його прямою згодою.
Бо тоді (липень минулого року) мир в очах Путіна – Зеленським ще проглядався.


І дружній жест – мав свідчити про готовність до розведення військ та іншої пацифістської мішури.
А що як нинішній мілітаризм і атака на друзів Путіна в Україні – лише бажання показати себе патріотами України? І упередити звинувачення у державній зраді після виходу фільму?
Щоб потім, коли спливе щось страшне-страшне – почати кричати:
- Ну які ж ми зрадники, ми ось телеканали закриваємо, Медведчука переслідуємо.
У нас, як у нормальному феодальному королівстві.
У Зеленського є у васалах Леонід Кравчук. У того у васалах був Фокін.
Коли треба було говорити про бажання миру в очах у Путіна – Зеленський говорив ротом Кравчука.
А Кравчук, те що навіть він боявся говорити – доручав говорити Фокіну.
Той і перевіряв на адекватність українське суспільство. Поки ним не пожертвували.
А тепер – дивіться, як Кравчук став з мирного жителя – яструбом.
Тільки остання його заява:
- Ми маємо навчитися захищати Україну, а не сподіватися, що Росія стане іншою.
Прямо мілітаризмом тягне від таких поворотів Кравчука. Це речі очевидні, але скільки пафосу.
І мілітаристом він став з 2-го лютого, коли Зеленський перейшов Рубікон і вжарив по телеканалам Медведчука.
Метаморфози з Кравчуком не перший раз. Він колись проводив русифікацію, як член ЦК.
Потім у 90-х я вже чув, як він говорив, що хлопчиком носив хліб партизанам УПА.
Потім був другом Медведчука і входив до його СДПУ (о).
Потім підспівував Юлі, Морозу і януковичу. Ну і зараз – ось.
Але якщо прилетить чорний лебідь – він з легкістю може перестати прислужувати у Зеленського.
Уявіть країну, у якій ми живемо.
Тут фільм болгарського журналіста може наробити галасу більшого, ніж колись наробили плівки Мельниченка. І тоді мітинги під ОП на підтримку Стерненка здадуться милими пустощами.
Ждемо.