Пункт про спільне використання наших ресурсів. Оскільки наша країна володіє певними запасами стратегічної сировини, то президент закликав підписати угоду щодо захисту цих ресурсів від Росії. І майбутнє спільне використання цих ресурсів для економічного розвитку.
От тільки в мене в голові крутиться інше запитання. В нас багато років говорять про ресурсне багатство. Та й на заході ні для кого це не є таємницею. Тільки чогось західні інвестори не дуже спішать йти в Україну.
А знаєте чому? Не тільки через корупцію.
1. В нас застарілі та часто недостовірні данні георозвідки. І досить часто держава виставляє на аукціон ділянки, де георозвідка проводилась за часів СРСР. Тому інвестор не розуміє які запаси має родовище, який розмір інвестицій потрібно зробити, та чи доцільно туди інвестувати.
2. Окремі запаси так взагалі засекречені наказом СБУ.
3. В Україні нема власного приватного ринку геологічної розвідки. Знову ж таки через специфіку законодавства. Тому що спочатку інвестор має отримати спецдозвіл на вивчення ділянки. А процес отримання такого дозволу це досить складна та дорога процедура. Плюс ще окремо треба зробити витрати на саму розвідку. І ось саме цей аспект теж відлякує потенційних інвесторів.
4. Спецдозвіл на надра не надається разом з земельною ділянкою. І можна отримати спецдозвіл, але потім треба окремо отримувати ділянку. Плюс також інвестор має провести окремо провести оцінку впливу на довкілля і дуже часто ОТГ зловживають цим інструментом, ускладнюючи процедуру. Тому було б краще, якби держава надавали послугу «все в одному»: спецдозвіл+ділянка+ОВД
5. Заблоковані аукціони з продажу спецдозволів. Також заблокована можливість для інвестора самостійно номінувати на аукціон певну цікаву для нього ділянку.
6. В нас часто урядовці вживають слова «критична сировина» чи «стратегічна сировина», але вони не закріплені на законодавчому рівні. Що в свою чергу не дозволяє для них створити спеціальне законодавство для цієї сировини та умови для інвестицій. Також в нас нема чітко визначеного переліку видів стратегічної сировини.
7. Ну і останнє в списку, але не по важливості - це переробка. Політики закликають інвестувати у видубуток корисних копалин, але не створили жодного інструменту для стимулювання переробки цієї сировини.
За консультацію по цих пунктах хочу окремо подякувати Ksenia Orynchak
Тому можна скільки завгодно закликати іноземні уряди інвестувати в Україну. Тільки не варто забувати, що інвестувати будуть не держави, а приватні добувні компанії. І для того, щоб їх якось зацікавити, то треба як мінімум вирішити існуючі перепони для таких інвестицій.
