Зараз багато розмов те, що вже сформувалась вісь зла – Китай, рф, Іран і Північна Корея. Всі звикли, що є така концепція, коли відома вісь добра і вісь зла. Фігня то всьо.
Тепер детальніше про те, чому у мене багато питань до існування цих осей як таких.
Якщо ми вже говоримо про якусь сформовану вісь добра, то у мене є серйозні питання. А що в цій осі добра робить Угорщина? Що ми думаємо про німецький і австрійський бізнес та його участь? Що ми думаємо про позицію видатного діяча Республіканської партії США Дональда Трампа в цьому контексті?
Зрозуміло, що є США і якісь їхні інтереси, але, будемо чесними: формалізація цих інтересів не виглядає як те, що США прямо збирають якусь вісь. Байден заявив про "арсенал демократії" і з цього моменту вже скоро мине рік. Особливої діяльності цього арсеналу ми не спостерігаємо, скажімо чесно. От будуть вибори, прийде нова команда – послухаємо, що вони думають про осі, ікси й ігреки.
Якщо ми говоримо про вісь зла, то тут також виникає питання. Вісь зла – це зазвичай набір практично рівних суб’єктів, які ділили певні зони впливу. У нас був СРСР, була Німеччина, які поділили собі Європу на частини і були готові продовжувати далі, була Японія, і ніколи Німеччина не претендувала на Тихоокеанський регіон. Це було схоже на вісь зла. Ну, Італія ще якось. Потім дві частини цієї осі зла влаштували між собою війну, і через кілька років ця вісь зламалась.
Що в нас з осями зараз?
росія, яка, навіть у найгірший для нас момент, здатна захопити тільки «Київ за три дні». Наша війна вже триває стільки, скільки тривала Друга світова, а рівні ж неспівставні.
Іран, який настільки нев’їбена вісь зла, що сам під себе сцить і намагається показати, що він стронг, аби не дай Боже не спровокувати регіональну війну. Та й яка у Ірану та Ізраїлю можлива війна, якщо між ними є незалежні країни? Ізраїлю треба окупувати Ірак? Оце завдання! Насправді Іран боїться навіть авіаційної операції. Про наземне вторгнення навіть мови нема – американці не готові, Ізраїль не готовий, не може і не збирається. Вісь зла, яка боїться, що її роз’їбуть з повітря, як Югославію. Ну, такий собі паритет для осі зла.
Північна Корея. Тут без сумніву, готовність у хлопців стронг, можуть і попиздувати, але знову-таки, все, куди вони можуть піти – невеликий шматок Південної Кореї. Травматично для світової економіки та для Південної Кореї, але будемо чесними, про великий конфлікт смішно говорити, тому що північнокорейський флот – це просто хуїта, на нього вистачить навіть японців.
І залишається Китай, як провідна країна цієї осі зла. Тобто ніяка це не вісь, а просто Китай і його проксі. Росія цілком собі проксі: підпиратиме Європу, відволікатиме на себе увагу. Північна Корея з вічно навіженими ідеями. Іран зі своїм виводком терористичних організацій.
І є Китай, який ніде й не говорить, що готовий до великої війни, що збирається вести велику війну. Більше того, вони (можливо, це хитрість) прямо заперечують свою готовність стати першою країною світу чи світовим жандармом і всяке таке. Вони не прямо-то й готові до цього. І ми не бачимо жодних рухів у цьому напрямку. У Китаю не така вже й велика армія. Дай Бог, щоб на Тайвань вистачило. Тому Китай, який не хоче своїми руками з кимось зарубатись, використовує своїх проксі. Так, ситуація може зірватися у прірву, але це прірва саме китайська і його міньйонів.
Економіка росії та Ірану значною мірою залежить від експорту нафти, газу та нафтопродуктів і Китай цим користується. Експлуатує погане становище Ірану, щоб отримувати за копійки енергоносії, а у відповідь відправляє свої товари або просто фантікі. Існує якась проксі-колонія Китаю у вигляді Ірану, звідки вони витягують нафту та підтримують місцевий окупаційний уряд.
І росія теж може вважатися колонією. Китайські банки тиснуть на неї і на росіян через санкції. росія постачає до Китаю свої енергоресурси за безцінь, а Китай ставить умови, як саме готовий їх купувати. Нафта продається з величезним дисконтом через американські санкції. Трубопровідна нафта теж продається з шаленим дисконтом, бо так домовилися. Газ – з шаленим дисконтом, а якщо росія хоче постачати більше, нехай будує трубу, а ми подумаємо, за скільки хочемо купувати.
Це цілком собі колоніальний підхід. Китай просто їздить на них – це прямо колонізаторська політика, схожа на ту стару-добру колонізаторську політику, яку ми знали раніше.
Тобто вісь зла не виглядає віссю. Ми не можемо сказати, що блоки прямо сформувалися. Блок – це коли висувають ультиматум. Як було, коли СРСР і Великобританія окупували Іран: половина нам, половина вам.
Ми зараз використовуємо слова з попередньої епохи, і, можливо, зараз немає сенсу застосувати їх до сучасного світу. Можливо, це не буде війна двох блоків, а – хитра війна, неідеологічна. Війна проксі двох полюсів і ідеології взагалі всім по барабану. Їм це не заважає.
Демократична Угорщина виступатиме, як демократичний проксі Китаю. Комуністичний В’єтнам цілком може бути проксі для США. А тоталітарна монархічна Саудівська Аравія буде проксі США проти такого ж тоталітарного Ірану – проксі Китаю. Навряд чи зараз коректно використовувати такі словосполучення.
Такі справи
