Огляд
Сьогодні буде "коротко з різних напрямків", в основному про поточні зміни і динаміку розвитку ситуації.
1. Північно-Слобожанський (він же, Сумський) напрямок
По периметру вклинення противника у прикордоння Сумської області України тривають запеклі бої, противник намагається утримати позиції у його західній частині та водночас наступати у східній частині. У середньому за добу фіксується до 10-15 бойових зіткнень, зокрема:
- Судячи з усього, штурмовим підрозділам 1443-го мотострілецького полку (мсп) противника вдалося відтіснити наші підрозділи від Новомиколаївки, але його спроба просунутись між Олексіївкою та Варачине не увінчалася успіхом. Передові підрозділи ЗСУ, схоже, зуміли закріпитися менш ніж за 1 км від Олексіївки, і час від часу проникають у саму Олексіївку.
- Тривають запеклі бої за Юнаківку. 104-й десантно-штурмовий полк (дшп) зі складу 76-ї десантно-штурмової дивізії (лшд) противника, схоже, "прогавив" контратаку ЗСУ в межах цього населеного пункту і їх передові підрозділи встигли просунутися в самому селі (у напрямку Парк-Школа), а також на захід від нього. Очевидно, противник, з метою нарощування зусиль на цьому напрямку, почав вводити в бій у напрямку Юнаківки – Храпівщину підрозділи іншого полку зі складу 76-го дшд – 234-го дшп. Які раніше перебували в резерві.
- Очевидно, що ЗСУ також активно контратакують по рубежу Новокостянтинівка-Костянтинівка у північному напрямку, прагнучи повністю витіснити передові підрозділи противника з українського прикордоння на його територію.
Таким чином, на Сумському напрямку ситуація набула характеру «хиткої рівноваги». Вже 3 тижні сторони не мають значного прогресу, обмежуючись змінами ЛБС у тактичній зоні на відстань до 0,5 км.
2. Південно-Слобожанський (він же, Харківський або Вовчанський) напрямок.
Тут противник виявляє, час від часу, активність на захід та схід від міста Вовчанськ, а також у західній частині самого міста. Зокрема, противник здійснив кілька спроб просунутися на захід від вулиці Залізничної, у південному напрямку та прорвати оборону ЗСУ в районі олійного заводу, також у напрямку на південь. Ймовірно, діяли якісь передові підрозділи 128-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) противника зі складу його 44-го армійського корпусу (АК).
Також спорадично противник намагається атакувати малими штурмовими групами на схід від міста у напрямку Вовчанські Хутори та у напрямку Зибине. Поки що всі ці спроби знайти "слабке" місце в тактичній системі оборони ЗСУ на цьому напрямку для противника виявились безрезультатними.
3. Куп'янський напрямок
Командування 6-ї загальновійськової армії (ЗВА) противника продовжує зосереджувати основні зусилля на плацдармі на північ від міста Куп'янськ. Йому вдалося, зокрема, розширити вклинення своїх передових підрозділів у напрямку Голубівка – Радьківка протягом останніх кількох днів і, очевидно, передові штурмові групи противника вже зав’язали бої за північні околиці Куп'янська (район Московка/Мирне та район АЗС «УкрАвтоГаз»).
Прикриваючи ці дії з півночі, противник також вперто намагається утриматись у Кіндрашівці, очевидно маючи за мету – перешкодити українському командуванню організувати контратакувальні дії вздовж дороги Р-79, що загрожувало би його підрозділам, що прорвалися до Куп'янська через Радьківку.
Крім того, судячи з усього, інша частина військ цієї армії (ймовірно, зі складу 68-ї мотострілецької дивізії/мсд) веде наступ з плацдарму в напрямках Дворічна - Путникове, а також Кам'янка - Колодязне, намагаючись з'єднатися з тими силами і засобами, які вклинилися в напрямку Великого Бурлука в районі села Мілове. Поки що, ці дії – малоефективні.
Як на мене, ситуація на Куп'янському напрямку, на даний момент, виглядає досить загрозливо. У противника є дуже значні шанси як мінімум "зачепитися" за саме місто і значною мірою паралізувати логістичне забезпечення (МТЗ) наших частин і підрозділів, які обороняються не тільки в самому місті, а й на схід від нього - на плацдармі.
І, судячи з усього, саме такі плани виношує командування противника. Про це говорить перегрупування, свого часу, частини сил його 27-ї омсбр (не менш як двох посилених батальонів) зі складу 1-ї танкової армії (ТА) саме на цей напрямок. Противник явно мав намір охопити якомога глибше з півночі весь Куп'янський район оборони ЗСУ.
3. Лиманський напрямок
Схоже, що підрозділи Збройних Сил України, найближчим часом, будуть змушені залишити свої позиції у Серебрянському лісництві та відступити за річку Чорний Жеребець.
З проривом передових підрозділів 67-ї мсд 25-ї ЗВА противника в населений пункт Торське та їх закріпленням там, подальше утримання позицій у лісництві українськими підрозділами сталє дуже складною справою, оскільки фактично противник максимально наблизився з північного флангу до основних ліній їхньої логістики (протягом 3-х діб противник зайняв понад 4 квадратних кілометри в лісництві, відзначився 1243-м мсп противника). Очевидно, що ці українські підрозділи відступатимуть у бік Ямполя та намагатимуться утримати противника вздовж річки Чорний Жеребець.
Своєю чергою, передові частини 144-ї мсд зі складу 20-ї ЗВА, посилені частиною сил й засобів зі складу 2-ї мсд 1-ї ТА, продовжували спроби прориву, як у бік Оскола (у напрямках Липове – Карпівка та Рідкодуб – Глущенкове), так і безпосередньо у бік Лиману (у напрямку Зелена Долина – Шандриголове). Успіху не мали. Як, до речі, і передові підрозділи 3-ї мотострілецької дивізії зі складу тієї ж 20-ї ЗВА, які атакували в напрямку Греківка - Дружелюбівка.
На даний момент, очевидно, 20-та ЗВА противника переважно «загальмувала» на своєму плацдармі на річці Ч. Жеребець, а темпи її просування у бік Осколу і Лиману стали – або мінімальні, або зовсім нульові. На відміну від сусідньої 25-ї ЗВА, яка, очевидно, дуже близька до повної ліквідації плацдарму ЗСУ вздовж північного берега річки Сіверський Донець, в районі Серебрянського лісництва.
4. Торецький (Костянтинівський) напрямок
Очевидно, що на даний момент командування противника на цьому напрямку має своїм найближчим завданням повністю витіснити підрозділи ЗСУ з району Щербинівка – Новоспаске – Катеринівка – Клебан-Бик, які обороняються на південь від Клебан-Бицького водосховища. Зокрема:
- Підрозділи 4-ї омсбр зі складу 3-ї ЗВА вперто атакують з боку Деліївки в бік Олександра-Шультие по обидва боки «залізниці», що веде до Костянтинівки. Також вони ж намагаються прорватися до Плещіївки з боку Кримського та Дачного.
Є інформація, що деяким невеликим штурмовим групам противника вдалося "проникнути" на схід від дороги Торецьк-Костянтинівка майже до північних околиць Щербинівки (і вони там намагаються закріпитися на ділянці площею - до 0,6 квадратних кілометрів).
- З іншого (західного) боку водосховища Клебан-Бик наступають підрозділи 8-ї ЗВА (очевидно, зі складу її 20-ї мсд). Судячи з усього, їм вдалося зайняти Яблунівку і просунутися до річки Бичок, яка протікає на захід від водосховища. І найголовніше – перерізати дорогу Н-20, яка веде з півдня, з Донецька на Костянтинівку.
Судячи з усього, українським військам доведеться залишити район Щербинівки, на південь від водосховища Клебан-Бик і спробувати зупинити просування частин і підрозділів 3-ї та 8-ї ЗВА противника по рубежу Плещіївка – Олександро-Шультине та утримати район Довга Балка – Іллінівка – Бересток – Степанівка.
5. Покровський напрямок (в т.ч. Добропільський)
Тут основні події розгортаються на північний схід від Покровсько-Мирноградської агломерації, в смузі наступу 51-ї ЗВА противника. Передові частини і підрозділи цієї армії вперто пробираються на Родинське і Червоний Лиман, і в той же час, активно використовуючи тактику "просочування" малими штурмовими групами (в якій вони мають досить значний досвід), просуваються в напрямку Новоторецьке - Кучерів Яр (тобто на Добропільському напрямку).
Очевидно, що командування угрупування військ (УВ) «Центр», до якого перегрупувалася і увійшла до його складу 51-а ЗВА, відчуваючи можливість досягнення оперативного успіху в своїй операційній зоні, значно посилило 51-у ЗВА. Практично на вищевказаному напрямку діють її основні сили + 39-та омсбр зі складу 68-го АК, а також ряд підрозділів та частин із сусідніх 2-ї та 8-ї ЗВА.
Поки що противник не взяв ані Родинське, ані Червоний Лиман, хоча активно атакує на цій ділянці (9-та омсбр та частина сил 1-ї омсбр), але має очевидний успіх на схід від Добропілля (його передові штурмові загони та групи "проникнення" вже фіксуються в районі Кучерів Яр, Нового Шахового, Білецького).
Тобто, очевидно, введення 51-ї ЗВА противника на цьому напрямку було спрямоване не лише на обхід Покровсько-Мирноградської агломерації з півночі та північного сходу, а й на максимально глибоке просування до Добропілля.
На даний момент бої за Родинськ тривають вже більше тижня і для противника вони дуже кровопролитні. Він поки не зміг взяти під контроль ні саме Родинське, ні розташований на південь від нього Червоний Лиман. Однак те, що відбувається на північ цього району, в напрямку Добропілля, викликає особливе занепокоєння. Оскільки подальше просування противника (51-ша ЗВА) на північ, по суті, може різко погіршити перспективи оборони не тільки Добропілля та Покровська, а й Дружківки та Костянтинівки (противник у цьому випадку глибоко охопить ці райони оборони з півдня).
Поки російське командування тягне свою відносно тонку "кишку" на північний захід і має "трохи відстаючий" тил у цьому напрямку, непогано було б її відрізати. Інше питання – чи є чим «різати»?
6. Південно-Донбаський (Новопавлівський) напрямок
Передові частини та з'єднання чоторьох армій противника УВ "Восток" продовжують наступ на стику трьох областей України - Дніпропетровської, Донецької та Запорізької. Зокрема...
- Передовим підрозділам 36-ї омсбр та 430-го мсп 29-ї ЗВА (очевидно, посилених частиною сил 40-ї окремої бригади морської піхоти\обрмп) вдалося розширити своє вклинення у напрямку Зелений Гай – Іванівка, а також Піддубне – Іскра.
- 37-ма омсбр зі складу 36-ї ЗВА вперто атакує у напрямку Мирне – Олександрград та Воскресенка – Січневе, має мінімальний результат.
- 336-й обрмп, очевидно, вдалося просунутися приблизно на 1 км на південь від Маліївки
- Передові підрозділи 5-ї ЗВА вперто намагаються захопити Темирівку та просуватися у напрямку Шевченко – Комишуваха. До Комишувахи вони так й не пробилися, але Темирівку обійшли силами окремих штурмових груп з півдня, по дорозі на Гуляйполе.
- 35-та ЗВА, силами 69-ї окремої бригади прикриття (обрп) та 38-ї омсбр, вперто атакує позиції ЗСУ в районі Малинівки (вже понад 3 тижні), але не може її повністю захопити.
Тож, очевидно, що противник у смугах 36-й та 29-й ЗВА дуже близький до того, аби повністю взяти під свій контроль межиріччя (між річками Вовча та Мокри Яли, а також Ворона та Вовча) та вийти до кордонів Дніпропетровської області на широкій по фронту ділянці – від Іванівки до Темирівки.
