Огляд...
1. На Токмацькому напрямку криза оборони противника продовжує наростати. Причому, судячи з тих дій його командування, що воно здійснює й які фіксує наша група (ІС)... командні структури противника, якщо й не в паниці, то принаймні у дуже сильному хвилюванні...
Ну, в принципі, воно й не дивно...
Передові підрозділи ЗСУ не тільки звільнили с.Роботине й просунулись трохи південнше та східнше цього села (передові підрозділи ЗСУ знаходяться практично "через поле" від перших хат с.Новопрокопівка), а й продовжують рух по напрямку на с.Вербове. Це, по-суті, означає, що ЗСУ приступили вже до прориву перших позицій головного рубежу оборони противника...
Тут, навіть, герасимов зі своїм "волшебним пенделем" не допоможе... занервуєшь сам, мимоволі...
Перші ознаки нервування російського командування проявились ще декілька діб тому, коли під Новопрокопівку були переміщенні прямо з сусіднього Василівського напрямку підрозділи 503-го мотострілецького полку (мсп)... що з тактичної точки зору, виглядало, м'яко кажучи трохи авантристично...
Але, далі, це нервове смикання та наростання авантюристичності у діях російського командування продовжилось - дві доби тому, сюди ж, до місця "прориву" ЗСУ почали підтягуватись підрозділи й 4-ї ійськової бази (ВБ). І знову таки, саме з Василівського напрямку...
Тепер, ситуація й бойові порядки російських військ в районі с.Новопрокопівка, а також західніше та східніше цього н.п. нагадують такий собі "творчий безлад", або краще сказати - асамблею "блатных и нищих". Кого тільки не пригнало нервуюче російське командування обороняти Новопрокопівку...
- 2 полка 7-ї десантно-штурмової дивізії (56-й та 108-й)
- головні сили (до 2-х посилених батальйонів) 810-ї окремої бригади морської піхоти (обр МП)
- 503-й мсп
- 201-й мсп
- 2 "мотострілецьких" полка територіальних військ (ТрВ) - 1430-й та 1441-й, точніше те, що від них залишилось...
- 4-у ВБ (до 2-х зведених тактичних загонів, до батальйону кожний)...
Другим "ешелонам" там же...
- 291-й мсп
- до батальйону 100-ї окремої розвідувальної бригади (орвб)
Там же вештаються - до 2-х батальйонів штибу БАРС, 249-й "моторизований спеціального призначення" федеральної служби військ національного гвардії ри-фи (фсвнг "Россгвардия") Юг-Ахмат та рогозинський "добровольчий" батальйон "Царские волки" (район с.Копані)...
Загалом, "под Работине"російське командування кинуло все що нашкрябало у себе у оперативному тилу (а там вже доводиться, образно кажучи - шкребти "черпаком по донышку") й навіть потягнуло сюди підрозділи із сусіднього напрямку... й все це на ділянці від с.Копані до району східніше с.Новопрокопівка (перших позицій головного рубежу оборони), на фронті шириною приблизно у 12.5 км...
Й весь цей "слоённый пирог" зараз посилено готується "стоять насмерть"... Тактична щільність підрозділів противника тут - запредельна...
Якщо це не нервування, то я - збитий японський льотчІк...
Але, у всьому цьому "аля -улю, гони гусей", як завжди є зразу декілька "але"...
- По напрямку на Василівку, у противника також ... не то щоб все "зашибись"... в тому числі, із наявними силами та засобами...
- Не треба думати, що всі ці "ужимки и прыжки" російського командування становлять для українського командування якусь "теру інкогніту"...
- Ну й варто зазначити, що щільні бойові порядки військ, зазвичай, мають не тільки позитивний ефект, а й негативний - в першу чергу, у сенсі рівня ефективності їх ураження вогневими засобами противника (тобто ЗСУ)... особливо, коли це так звані "касетні боєприпаси"...
Що характерно, всі ці "рокадні перегрупування" противника відбуваються на рівні одного оперативного напрямку - Мелітопольского, з інших напрямкуів тут тільки 7-а дшд...
Це свідчить про нестачу у противника не тільки резервів оперативного рівня, а в першу чергу - про гострий дефіцит часу. Ситуація почала настільки динамічно розвиватися, що у російського командування просто вже немає часу тягнуть звідкись здалеку більш-менш значні за обсягом та рівнем резерви... Йому доводиться тасувати полки та батальйони, як-то кажуть - "по місцю"... міняючи їх місцями у межах одного оперативного напрямку, по принципу "з неатакованої ділянки - на атаковану"...
От мені цікаво, а що буде, якщо кількість атакованих ділянок різко зросте...? Почнуть вже роти-взвода "туди - сюди" перекидати?
2. Й на закінчення, трохи про Бердянський напрямок...
По рубежу с.Любиміівка - с.Орлинське противник розгорнув вогневі підрозділи 305-ї артилерійської бригади (абр)... Хто забув, нагадаю, це - 2С4, 2С5, 2С7, 9К57... "в миру" - 240-мм самохідний міномет "Тюльпан", 152-мм самоходна гармата "Гиацинт - С", 203-мм самоходна гармата "Пион" та 220-мм реактивна система залпового вогню "Ураган"...
Як на мене, для цих засобів ураження, це досить незвично близько до переднього краю (в середньому - 8 - 12 км, при максимальній дільності стрільби основного озброєння бригади - від 30-33 км до 40 км)...
Думаю, це зроблено для того, аби мати можливість бити "глибше" по нашому тактичному тилу... як у рамках контр-батарейної боротьби (адже українська арта має перевагу у дальності стрільби), так й для того, аби не давати можлівість українському командуванню нарощувати зусилля на цьому напрямку шляхом інтенсивних вогневих нальотів по основним районам зосередження та розгортання частин й з'єднань ЗСУ.
Очевидно, що вся ця артилерійська "красота" противника сконцентрована тут також для "роботи" по району с.Новозлатопіль, с.Степове, с.Приютне, с.Старомлинівка та с.Завітне Бажання... ну й звісно - на стику між 5-ю загальновійськовою армією (ЗВА) та 36-ю ЗВА...
Окрім цього, варто сказати, що противник досить актвино діє на цьому напрямку модульними баражуючими боєприпасами типу "ZALA-Ланцет" (працює, навіть, включаючи район с.Велика Новосілка). Фіксується, як мінімум, 2 підрозділу рівня "рота", підготоленних для застосуання цих баражуючих боєприпасів (хто забув, нагадаю, його "робочий" радіус польоту може сягати - близько 40 км).
Але, у сенсі можливої протидії подальшим наступальним діям ЗСУ на цьому напрямку, мене більше цікавить ситуація із 336-ю обр МП та 5-ю окремою танковою бригадою (отбр). Обидва з'єднання зосередженні та розгорнуті у районах, що прикривають фланги Старомлинівського вузла оборони противника.
Особливо, це стосується бальтійських морпіхів. Це з'єднання укомплектовано переважно кадровими в\сл, мобіків у них небагато... За відкуками "з місць", демонструє, починаючи з весни нинішнього року, достатньо значний рівень боєздатності...
Зважаючи на все вище сказане, не думаю, що після Старомайорська та Урожайного... з'явились значні підстави стверджувати, що на Бердянському напрямку ЗСУ вже спромоглися "впритул наблизитись" до "значного оперативного успіху". До цього, тут ще, ну дуже не близько...
На відміну від Токмацького напрямку, тут противник має у своєму розпорядженні цілий набір сил й засобів, щоб утримати ситуацію у більш-менш прийнятному для себе положенні...
Принаймні, батальйони він тут не тасує вздовж фронту... з ділянки на ділянку.
