В районі східніше Терни командування противника розгорнуло достатньо потужне тактичне угрупування - до 3-х БТГр (ймовірно зі складу 20-ї ЗВА та 41-ї ЗВА). Очевидно - з метою продовження атак у бік Торське - Зарічне, а також у бік Невське - Новосадове.
Після того, як передові підрозділи противника внаслідок дводобових боїв були вимушені повністю відійти від річки Жеребець, російське командування, судячи зі всього, достатньо серьйозно почало перейматися питанням збереження під своїм контролем рубежу Червонопопівка - Житлівка та дороги Сватове -Кремінна.
В районі Білогорівки противнику вдалося зайняти декілька зручних позицій (на висотах), з яких йому поки що вдається достатньо ефективно контролювати не тільки східни підступи до населенного пункту, а й певною мірою навіть шляхи постачання наших передових підрозділв в районі Білогорівки. Однак, добитися відходу українських військ з села противнику так й не вдається...
Так само, це стосується й селища Діброва (південно-західніше Кремінної), де українські війська наблизились до Кремінної на наймінімальшу відстань. Два достатньо суттєво "порепаних" батальону зі складу 208-го стрілецького полку 2-го АК та 119-го полку 1-го АК "мобілізаційного резерву" поки жодним чином не можуть відсунути передові підрозділи ЗСУ з цього загрозливого напрямку...
В районі Сватове, ситуація продовжує поступово, але невпинно погіршуватися для противника. Причому, що характерно... командування військ противника цілком розуміє, що найближчим часом воно навряд чи буде спроможне цьому завадити, але продовжує замість перегрупування та концентрації сил та засобів на загрозливих ділянках, розпорошувати їх у спробах дрібних контр-атаках...
Зокрема, на стику Луганської, Харьковської областей та території рф, північно-західніше Сватове, противник зосередив угрупування з 5-6 БТГр (можливо до 8-и БТГр) та до 2-х посилених рот зі складу 18-ї мсд 11-го АК та підрозділів 1-ї гв. ТА, посилених окремими силами та засобами 20-ї ЗВА.
Очевидно, що задум противника полягає у намаганні створити реальну загрозу потужного контр-наступу у фланг українському угрупуванню, яке зараз наближається до Сватове з боку Куп'янська... а також прагненні забезпечити надійний контроль района Нижньої Дуванки та загалом дороги Р-66 на ділянці Троїцке - Сватове.
Поява та розгортання цього угрупування були цілком прогнозовані. Адже, ще 2 тижня тому, противник почав посиленно відновлювати свої підрозділи зі складу 18-ї мсд та 1-ї гв. ТА, які він до цього відтягнув у район північно-східніше Сватове (між ним та Старобільском).
Російське командування не могло не розуміти того факту, що без утримання ділянки по Сіверському Донцю на північ від Куп'янська - Сватове також не утримати. Тому, було очевидно, що цей "стик" буде утримуватись противником за будь-яких обставин...
І на цей раз, судячи зі всього, командування противника у процесі оцінки обстановки, вирішило проявити креатив... Замість суто оборонних дій, тихцем стягнуло на північ війська і у зручний для себе момент, очевидно, розраховує вдарити у лівий бік українським військам, що будуть пробувати "брати Сватове" вздовж дороги Куп'янськ - Сватове...
Одного ці полководці не врахували... Одночасно, вести ефективну оборону визначеного операційного району й формувати тихцем ударну тактичну групу військ з декількох поповнених батальонів (УВ) - достатньо складно...
Воно й зрозуміло, почнеш перегруповувати війська у склад цього УВ - ослабне оборона, сконцентруешься на обороні - формування УВ затягнеться на невизначений термін... А суміщати обидва процеса - складно...
Бо, ДОДАТКОВИХ резервів надходить вкрай мало, а "матеріал для поповнення", що надходить на доукомплектування, штибу чмобіків, чи "соколов пригожина" з трьома ходками у цьому сенсі навряд чи особливо підходить для участі у складних видах бойових дій...
Довести ними штатну чисельність підрозділів, призачених для наступу цілком можливо, або кинути їх в самогубчі контр-атаки під Сватове замість кадрових... але, в такому разі навряд чи можливо сподіватися на "якісні результати"...
Окрім того, очевидно, що активні дії ЗСУ південно-західніше та західніше Сватове (з боку Борової) суттєво впливають на плани противника. Бо йому доводеться висмикувати значну частину зі складу тих сил й засобів, які призначаються для формування північної ударної тактичної групи, саме на "локалізацію" дій ЗСУ...
Це виливається у те саме "розпорошення" сил й засобів, про яке я написав вище...
Більше того, 2 дня тому... мені, наприклад, стало зрозуміло, що й в українських відповідних штабах, цілком чітко прорахували цей задум противника... Бо, українські війська здійснили у цьому районі декілька визначених дій "на упередження" (звісно, про їх сенс та зміст.... казати я не буду), наслідком чого стало звільнення ряду населенних пунктів і тепер, будь-які намагання противника зайти "на фланг й тил" українському угрупуванню, яке вже вийшло на ближні підступи до Сватове... скажимо так, буде дуже й дуже суттєво ускладнено...
