Як світ опановує нові технології
Штучний інтелект (ШІ), бойові роботи, дрони та лазери — всі вони безпосередні учасники війни найближчого майбутнього. Нейромережі візьмуть на себе навіть управління військовими операціями, включно з плануванням та веденням бойових дій: йдеться про швидку оцінку ситуації, моделювання тактичних та оперативних задач, і навіть самостійне ухвалення рішень.
Сьогодні військові використовують системи ШІ як асистента, що допомагає маневрувати, визначати потенційні цілі т.д., не ризикуючи делегувати нейромережі право самостійно ухвалювати рішення. Та розвиток технологій змусить перетворити машини на автономних учасників майбутніх воєн. Як виглядатиме наступна велика війна розписали Марк Міллі, донедавна голова Об’єднаного комітету начальників штабів США з 2019 по 2023 р., та Ерік Шмідт, – екскерівник Google для Foreign Affairs у статті "Америка не готова до війн майбутнього, а вони вже тут".
Війна майбутнього — це автономні системи озброєнь та потужні алгоритми. Війна в Україні штовхає прогрес вперед, підганяючи інновації.ШІ змінює хід війни на наших очах. Всюдисутні безпілотники заполонили небо, роботи-собаки виконують небезпечну роботу за військових.
Виробники зброї інтегрують ШІ буквально у всі види техніки, нейронна мережа стане мозком війни: вона зможе моделювати різні тактичні та оперативні підходи, цим самим оптимізуючи роботу людини, що скоротить час між підготовкою та виконанням бойових завдань.
Нове покоління машин керуватиметься вже не операторами з бліндажів, а системами ШІ. Роботи складатимуть карти поля бою та прогнозуватимуть оптимальні місця для атак. Якщо люди й знадобляться для ведення бою, то виступатимуть вони в екзоскелетах, поруч з бойовими роботами та під керівництвом дронів, які підуть першими - ідентифікуватимуть ворога та оброблятимуть візуальні дані за секунди.
Люди цілком покладатимуться на машинний інтелект, зрозумівши його можливості. Очі дрона бачать значно більше за людські. Роботизована техніка - це і розмінування, і виявлення ворогів, і прийняття на себе перших ударів у прямих атаках.
Військові, які зараз сидять в окопі, керуючи дронами та потерпаючи від обстрілів, здебільшого сидітимуть у штабі, питимуть каву і спостерігатимуть за своїми роботизованими побратимами.
Якщо дивитися ширше, то важка техніка відійде на другий план. Кому потрібні дорогі величезні винищувачі, які зіткнуться в небі зі зграями дешевих безпілотників?
Зараз кожна держава намагається випередити іншу у технологічності зброї. Багато чого ми бачимо вже зараз на полі бою російсько-української війни. Наступне покоління не морочитиме собі голову над картами для планування наступу, чи прогнозування дій ворога.
Все це відійде в «руки» штучного інтелекту. Але що заважає Заходу превалювати над своїми ворогами у цих перегонах?
