Російська армія готувалась до воєн значно меншого масштабу. По типу Чечні, Грузії, успішної й малокровної анексії Криму з Донбасом та війни в Сирії. Війна з Україною є масштабним континентальним воєнним конфліктом.
З огляду на воєнну теорію та оцінку воєнних сучасних спроможностей, у Росії надзвичайно слабка армія та управління нею.
Свєчін: «Треба бути надзвичайно багатою країною, аби пробувати вести війну поганим військом. Проте, в затяжній війні кращі війська, які вижили. Саме вони стають професійними».
Здається, українське військово-політичне командування недостатньо або невміло використовує обставини.
Ніхто не може зрозуміти, що стратегія війни на цей час у Генштабі Сирського і міністра оборони Умєрова. Білий дім вимагає мобілізувати на фронт всіх чоловіків від 18 років.
Зеленський резонно заперечує, що з 10 бригад, які американці зобовʼязались озброювати, отримали все необхідне лише 2,5.
Якщо Північна Корея до кінця року поставить Росії 5 млн великокаліберних артснарядів і ще сотні балістичних ракет, далекобійних САУ і РСЗВ, то західні союзники скаржаться на суттєве скорочення власних арсеналів та труднощі із роботою воєнних заводів.
Війну виграють стратегії з озброєними людьми. Вона тривало можлива тільки при постійній великій хвилі патріотизму і єдності. І вона не може бути ліками проти внутрішніх хвороб держави, а найсерйозніший екзамен – здоровʼя внутрішньої політики. Це те, чого бракує українській владі. Якщо, хоча б по діагоналі, читати Мольтке, Наполеона, Клаузевіца, яких постійно цитує Свєчін.
