Головна проблема полягає у відсутності «плану Б» і його перетворенні в «план А»: «Переходу до стратегії, опори, головним чином, на внутрішні ресурси й можливості з максимально ефективним використанням воєнної й фінансової підтримки союзників.
Тому, важко зрозуміти, що ховається за стратегією тиску на «Великого бункерного», яку президент Зеленський метафорично озвучив в ТГ: «Путіна можна зупинити тільки силою – силою лідерів світу».
Але той не визнає жодної переваги в силі, навіть у США. Він розказує, що його новітня стратегічна неядерна і модернізована атомна зброя має ледве не абсолютні переваги над іншим світом. Тому Росія не відступить, не допустить і відмовляється від будь-яких переговорів при висуванні їй вимог та ультиматумів.
Також, неясно, що має на увазі президент Зеленський, коли говорить, що «Трамп налаштований рішуче».
За Reuters: «Усі пропозиції до мирного плану очільника США передбачають відмову від членства України в НАТО. А це означає, що його «парасольки для гарантування збереженої суверенності майбутньої демократії не буде».
А якщо зважити на слова нашого президента, що українській армії бракує сил для звільнення деяких тимчасово окупованих Росією територій, і треба шукати дипломатичні рішення, то наміри Трампа і його команди поторгувати з Путіним історичними українськими землями без надійних гарантій, не змінилися.
Розумію. Важкий діагноз. Але чим більше і глибше ми розуміємо стан хвороби війною в українській державі, від якої ще ніхто не придумав безпечних ліків, тим швидше ми зможемо їх знайти.
На цьому етапі все залежить від президента Зеленського. Від його волі, рішучості, впертості, відкритості, чесності й моралі національного лідера. Доля щодня кує його біля гарячого горнила і кидає на ковадло.
Буде або криця, або…
Попри розлогі коментарі CNN і NYT, ця зустріч і була головною метою поїздки Андрія Єрмака із делегацією у Вашингтон. На зустрічах з новообраним віцепрезидентом Джей ді Венсом, майбутнім радником з нацбезпеки Майком Волцом і новим посланником Трампа з регуляції війни в Україні Кітом Келлогом. Глава Офісу передав для Дональда Трампа рамкові межі можливого компромісу з Москвою і поступок з української сторони.
З іншого боку, основному опорному стратегічному партнеру президента Зеленського потрібно було зрозуміти основні контури можливих кроків президента Трампа у воєнно-економічній підтримці України. Та готовності діяти в напрямку завершення війни в Україні.
Це вчасно продуманий і зрозумілий крок. Він виглядає на цьому відрізку своєрідної й таємної дипломатії, яка стала вже нормою, досить успішним.
Хоч зовсім не визначає будь-який результат, але дає можливості впливати на формування потоку інформаційних впливів і рухатись до можливих узгоджень та компромісів.
Попри всю різношерстність і неоднозначність команди нового американського лідера, та її найбільш важлива частина для українців, якщо не акцентувати увагу на кандидатурі міністра оборони, точно не є проросійською і не схильною до позірного миролюбства.
Проте, вся команда твердо тримається ідеологічного постулату відданості своєму вождю «зробимо Америку великою знову».
Це переконливо дозволить Трампу приймати будь-які власні рішення, не зустрічаючи супротиву й опозиції у Білому домі та Уряді. Фактично це є ремінь нового курсу демократа Рузвельта.
Якщо ми правильно інтерпретуємо, то Трамп не захоче програти війну Путіну. Інакше наступний крок буде неможливий – попри заперечення Джорджа Вашингтона і забороною 22 поправки до Конституції США, пропетляти й обратися президентом США втретє. Про це він сказав на зустрічі з партією, за повідомленням АВС News.
