У цей день фарисеї і садукеї в останній раз намагалися перемогти Ісуса в дебатах.
Обидві партії підходили до Нього окремо. Першим Він розповів, що можна давати данину кесареві. Другим сказав, що Бог не є Богом мертвих, а живих, а значить, воскресіння неминуче. Ще Він розповів про найбільшу заповідь в Законі. І Сам запитав їх, цих любителів родоводів, чий Христос Син? І не могли іудеї відповісти на питання. Змішалися вони. І "з того дня не наважувався більш питати Його." Тільки на судах потім вистачало сміливості звинувачувати Його. Полоненого, беззахисного, засудженого.
Ісус піднімає голос і каже: "На сидінні Мойсеєвім всілися книжники та фарисеї, все, що вони скажуть вам, робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть" - це заповіт усім, ропщущім на священноначалля справедливо ... Горе нам! Але Ісус викриває не з ненавистю, але болем. І це дуже важливо. Кожен наш гріх - це ще один цвях в Його руки і ноги. Кожне Його викриття - це крик про допомогу і благання про напоумлення нас. "Горе вам!" - не вирок, але шанс на покаяння.
Він говорить про останні дні, які настануть, але коли - ніхто не скаже і якщо є точна дата кінця світу, то точно в цей день нічого не відбудеться. Важливо тільки робити правильно свою справу і не спати. Хоча, навіть якщо ти заснеш - не так страшно, якщо раніше ти дбав та сповнився Св. Духа, як в казці про 10 дів, які чекали Жениха.
Притча про таланти, розказана при кінці дня, говорить, що не тільки фарисеї і садукеї не праві. Серед зубовного скреготу може опинитися кожен. Особливо той, хто боїться помилитися. Помилятися не страшно - страшно нічого не робити, адже Бог судить навіть не наші справи, а скоріше наміри серця.
Незабаром Великий четвер - передостанній шанс покаяння ... Кінець наближається, аки тать опівночі ...
