Якщо Трамп домовиться із Сі про спільний тиск на Путіна закінчити війну, у того буде лише два варіанти реакції – погодитись або вдатись до суїциду.
Росія не зможе чинити жодного опору двом світовим наддержавам. Китай, як торгова імперія, не зацікавлений у продовженні війни, яка руйнує ідею Сі Цзіньпіня перевершити Мао і Ден Сяопіна у забезпеченні цивілізаційного розширення.
Трамп і його основні радники розуміють, що Китай до 2035 року створить високотехнологічний ядерний арсенал, рівний США і Росії. Одночасно, він, попри кризу 2008 року і глобальну пандемію коронавірусу, почав і продовжує динамічне розширення стратегією розвитку глобальної інфраструктури.
Вона була оформлена рішенням китайського уряду у 2013 році.
Глобальна, супер масштабна інфраструктурна і торгова павутина, в якій вже опинилися близько 70 країн. В основному, слабких з перехідними формами правління за межами інтересів США та ЄС. Торгово-економічна експансія, яка практично перетворила Китай в наддержаву.
Китай не ставить за мету стати лише азійським тигром. Він вже давно ним став. Тепер він світова фабрика, найбільша світова торгова компанія, яка контролює третину глобальної торгівлі. Затяжна війна не тільки шкодить «Великому Шовковому шляху», але й здатна зламати його.
Як це запропонував Байден у свій час на G-20, створити інфраструктурний торговий коридор від Індії через Африку в Європу. За участі Саудівської Аравії, королівств Перської затоки, Єгипту, Йорданії та Ізраїлю.
Якщо ціни на нафту і скраплений газ впадуть, то Китай втратить значний аргумент для підтримки авантюри Путіна. Не варто також думати, що Пекін хотів би повернути собі російські території аж до Сибіру. Поки в Росії є ядерна зброя.
Виглядає так, що надзавданням для Піднебесної є гостра потреба сісти на шпагат. Поперечний. Китайці – неперевершені майстри. Їх гнучкий і особливий розум до глибокої старості підтримує пластику і фізичні можливості тіла. І не лише в Шаолінь.
Якщо ж Дональд Трамп у фізичному і психічному драйві почав революцію із перезаснування США у старечому віці, то 71-річний Сі ще може використати силу «Ці» для серйозної, ближче до радикальної, зміни стратегічного вибору. Як би й непомітно, в неясних тінях і контурах.
«Цигун». Імператор Сі володіє досконалою його технікою. Не демонструючи особливих зовнішніх дій, як в школі айкідо, пропускаючи повз себе всяку агресію, він поволі перетворюється у своєрідний геополітичний центр.
Росія прикувала себе до нього ланцюгом, а Америка ходить навколо, намагаючись зайняти найбільш вигідну позицію. І зовсім не схожа на гарячого ковбоя із 45 калібром. Таке враження, що Сі, невидимо спричиняв фізичні дії на свого опонента, навіть не доторкаючись до нього. Це відповідь тим, хто не бачив і не вірить в таємничу силу «цигун».
З Росією Путіна все зрозуміло. Вона гавкає на США та їх союзників, намагаючись їх боляче вкусити, використовуючи Україну, як зручне місце бою. За гроші.
Але Китай не став ані донором, ані інвестором. Китай не дає Росії кредитів, інвестицій, як і не будує спільні заводи на території навіть близькі до своїх кордонів. Отримуючи на заміну залишки воєнно-космічних технологій СРСР та дешеві дешевших викопні ресурси.
У 2023 році вартість двосторонньої торгівлі між Китаєм та Росією досягла 244,8 млрд доларів, коли у 2022 році була 190 млрд. Із США – 664 млрд доларів.
Торгівля з Росією це лише 4% китайської зовнішньої торгівлі на рівні з Австралією. Причому Путін був змушений продавати другу Сі газ по 300 доларів за 1000 метрів кубічних. В той час, коли Європа закуповує його по 500-1000 доларів.
75-80% всіх необхідних технологічних ресурсів і елементів для російської індустрії й ВПК вона купує у Китаї. В основному як товари подвійного призначення.
Ріст торгового дисбалансу – більший, ніж втричі, з попереднім роком. Жорсткі вторинні санкції заходу проти Росії все більше змушують Китай згортати торгове фінансування Кремля і переходити на інші ринки. Найперше на американський і європейський. Високотехнологічні із взаємними масштабними інвестиціями.
З кінця лютого Китай та Індія зведуть до мінімуму закупівлю російської нафти, можливо й газу, якщо ЄС в 16 пакеті введе рестрикції проти СПГ, а Трампа викинуть на ринок збільшені його обʼєми.
Російський ринок втратив динаміку і більшість механізмів стратегічного розвитку. Практично він вже викинутий із глобальних економічних ланцюжків і ледве тримається за них енергоресурсами. Якщо США і ЄС, врешті, після «бикування» Путіна на грі у переговори, неминуче приймуть або наважаться ввести торгове ембарго ближче до повного, то Росія одномоментно впаде на дно історії.
Ядерна зброя не допоможе. Та й причини використовувати її ніякої не буде. З іншого боку, якщо уявити собі, що Путіну вдасться зберегти контроль над ситуацією, він вийде з-за столу переговорів живий, знову легітимний і руко стискальний, зберігши статус-кво, то це не дає йому майже жодних шансів на повернення РФ в глобальний ринок, який біжить семимильними кроками в іншому напрямку від бензоколонки.
Тут спрацює принцип, придуманий українцями часів Австро-Угорщини в кінці 19 століття: «Свій до свого по своє!».
США і Китай, а за ними ЄС, Індія, Японія, Великобританія, Канада – переходять і вже перейшли на інший рівень економіки. Вони головні технологічні драйвери зі швидким розвитком цифрових і адитивних технологій та робототехніки, які докорінно змінюють спосіб життя людства.
Інші розвинуті економіки переходять на новий технологічний устрій – неоіндустріалізація. На ній ще деякий час буде заточений Трамп, поки техногіганти на чолі з Маском не зламають його впертість бурити, будувати індустрії й вкладати трильйон доларів в дата-центри. Росія приречена залишитись на задньому дворі та біля сміттєвих баків цивілізаційної спіралі, що швидко розпрямляється.
Через 10-15 років вона не зможе підтримувати свій ядерний арсенал. Їй не вдасться повторити Китай і зробити ставку на розвиток внутрішнього споживчого ринку натомість експортно-орієнтовній моделі. В неї порожні сейфи.
Жоден розважливий інвестор, поки буде Путін, його стратегія війни проти всіх, на російську землю не ступить. Тим більше, що вийти із фази індустріальної стратегії розвитку, науково-технічної відсталості, почати відновлення модернізацією Росії самотужки буде важко. Якщо й можливо. Вона культурно і ментально повна протилежність Китаю.
І чим дальше, тим важче, втратно для Пекіна буде нести на спині хитрого Путіна. Вершника без голови. Тому не тільки Трамп, але й Сі шукають точки дотику для створення принципово нового глобального ринку. А разом з ним – і нового глобального порядку. Американський президент все ще займає загрозливі пози й посилає лякаючі флюїди в сторону головної загрози США.
Хоча Китай не робив жодного ультиматуму США. Але якщо не він буде головною загрозою, тоді це має бути путінська Росія. Страшно і ще страшніше.
