А найбільше в тому інтерв‘ю Бернса мене зачепив пасаж, як Путін пояснював причини вторгнення в Україну.
- Це не справжня країна, - заявив він. - Справжні готові себе захищати.
І знаєте, при всьому цинізмі, шовінізмі й анахроністичності цього твердження, з ним почасти треба погодитися. Питання тільки в одному: чому він так думав про нас? Адже ми в 2014 при напівпаралізованій державі й майже зовсім знищеній армії зуміли зупинити його і навіть повернути чималу частину територій. А потім взялися відбудовувати армію, спецслужби й готуватися дати серйозний відпір агресору (що вже рік успішно й доводимо). Звідки ж враження про «не готові захищати»?
А потім подумав: якщо обрання на голову держави під час війни тричі ухилянта, готового домовлятися посередині української території, котрий ім‘я собі зробив на висміюванні всього, що якимось чином дотичне до українського патріотизму, не є свідченням такої неготовності, то що тоді «так»?
Одне слово, ви сьогодні знаєте, що зробило московитське вторгнення неминучим
