Неймовірна (й цілком реальна колись) популярність Путіна в його народі складалася, щонайменше, з двох факторів: потужній пропаганді в тотально контрольованому медіапросторі та небаченому досі московитами рівні життя (нехай і вбогому за європейськими мірками) внаслідок росту чи не вдесятеро цін на енергоносії.
Команді ЗЕленського теж вдалося під прикриттям війни монополізувати інформаційний простір. А от решта досягнень яскраво описується дієсловом «проєбалі»: переозброєння армії, економіку, боротьбу з Ковідом, підготовку до широкомасштабного вторгнення, а також стовідсотково очікувані, але тотально провалені в останні місяці паливну та інфраструктурну кризи.
Тобто, нам для високого рейтинга лідера вистачило телевізора, навіть без холодильника.
Ви впевнені, що ми не тупіші за московитів?
