Фантастично багатогранний і глибокий талант Олександри Екстер (у дівоцтві Григорович) став джерелом виникнення відразу декількох нових напрямків у сучасному мистецтві — від живопису до сценографії та дизайну.
Народилася майбутня художниця в сім’ї дрібного чиновника в Бєлостоці (нині на території Польщі). У 1886 році разом із сім’єю переїхала до Києва. В 1899 році закінчила київську гімназію святої Ольги, а потім навчалася в Київському міському художньому училищі. З 1907 року вдосконалювалася в паризькій академії Гран-Шом’єр, підтримувала дружні стосунки з Пабло Пікассо та Гійомом Аполлінером.
Після повернення до Києва Олександра разом із Д. Бурлюком організувала в Києві виставку «Звено» і з цього часу брала участь зі своїми роботами у більшості експозицій російських і українських авангардистів.
Художниця вела кочове життя — між 1908 і 1924 роками Київ змінювався Москвою, Петербургом, Одесою, Парижем, Вітебськом. У 1915 році Олександра Екстер вступила до художнього об’єднання К. Малевича «Супремус», працювала разом з іншими супрематистами в селянській художній артілі у Вітебську. В 1921 році пристала до конструктивістів і брала участь у їхніх виставках. Потім — робота в Одеській дитячій художній школі й у власній художній студії в Києві. У 1921—1922 роках вона вела курс у знаменитому Вхутемасі, як дизайнер костюму співробітничала з першим московським ательє мод, створювала парадну форму для Червоної Армії.
На цьому співробітництво з радянською владою закінчилося: в 1923 році, вирушивши у відрядження до Італії, художниця залишилася за кордоном. Оселившись у Парижі, вона плідно займалася театральним мистецтвом, оформляючи балетні вистави уславленого В. Нижинського та Е. Крюгер, створила унікальний динамічний «скульптоживопис», оформляла дитячі книги, захопилася оригінальною керамікою. Все, за що б вона не бралася, перетворювалося, спалахувало, починало вигравати сліпучими фарбами та вигадливими формами.
На початку 30-х років Екстер викладала в паризькій Академії сучасного мистецтва і в ательє М. Франкетті. Тоді ж вона розпочала працювати в унікальному жанрі створення рукописних ілюстрованих книг, кожна з яких являла собою досконалий витвір мистецтва й існувала в єдиному екземплярі.
Померла Олександра Екстер 17 березня 1949 року у Фонтене-о-Роз, маленькому містечку поблизу Парижа.
