«Блаженні милостиві, тому що помилувані вони будуть», — говорить Євангеліє від Матфея. Ці слова могли б стати епіграфом до всього життя князівни Євпраксії, онуки Володимира Мономаха, дочки київського великого князя Мстислава Всеволодовича.
Як і всі великокнязівські дочки, Євпраксія одержала відмінну освіту. Вона відзначалася надзвичайною красою та граціозністю. Можливо, що серед її наставників виявився лікар-візантієц, який передав їй основи медичних знань того часу, тому Євпраксія і стала першою жінкою-лікарем в історії України-Русі. Уже в ранній юності вона усвідомила своє покликання і почала з успіхом лікувати хворих — переважно із простолюдинів. Євпраксія постійно цікавилася секретами народної медицини, вивчала властивості цілющих рослин, мінералів, різноманітних мазей і бальзамів.
Однак незабаром їй довелося залишити батьківщину. Євпраксії було всього шістнадцять, коли її видали заміж за одного з близьких родичів візантійського імператора Іоанна Комнена. При вінчанні в Константинополі Євпраксія отримала грецьке ім’я Зоя і високий титул севастократи.
При візантійському дворі, сповненому інтриг, Євпраксії довелося нелегко. Її всі сприймали як дивачку, «ворожку», мало не відьму. В 1129 році у севастократи народилася дочка, а через короткий час вона овдовіла. Залишивши імператорський палац, Євпраксія-Зоя оселилася в Константинополі, тривалий час жила відлюдно і носила на знак жалоби чернече одіяння. При цьому вона багато займалася практичною медициною, почасти домагаючись таких результатів, які й не снилися константинопольським цілителям.
У 30-ті роки 12 століття Євпраксія-Зоя стала першою не лише в Київській Русі, але і у всій Європі жінкою — автором п’ятитомного медичного трактату, написаного грецькою мовою. Він одержав назву «Алімма» («Мазі») і дійшов до наших днів. Це своєрідна енциклопедія знань про фізіологію людини, захворювання, їхню діагностику і лікування, про загальну гігієну та гігієну матері і дитини, принципи здорового способу життя. Чимало з порад, які давала Євпраксія, цілком відповідають сучасним науковим поглядам.
Нині цей рукопис зберігається у Флоренції, серед раритетів бібліотеки Лоренцо Медичі. А сама Євпраксія, як і багато знатних умів того часу, провела залишок життя в одному з жіночих монастирів, де існувала лікарня для простолюдинів.
