Звісно, є думка, що геополітика вийшла на фінальний етап перед переговорами. Усі підвищили ставки. Але це лише одна з теорій. Сухий залишок у тому, що на українських ринках сильна перевага негативних факторів, які топлять нашу економіку.
Чи падатиме ринок далі? Давайте розбиратися.
Насамперед слід визнати, що в результаті посилення грошово-кредитної політики лише обмежено НБУ впливає на динаміку зростання цін, оскільки саме дефіцит пропозиції є основною причиною підвищеної інфляції. Таким чином, держрегулятор на даний момент має лише один вибір: або на кілька років змиритися з темпами інфляції, що перевищують таргет в 8%-10% до того часу, поки економіка України не наростить необхідний рівень виробництва, або довести ситуацію до зупинки економічного зростання. Більше того, зрушення в структурі виробництва за останні роки в умовах війни призвели до розбалансування попиту та пропозиції: виробництва недостатньо, щоб забезпечити попит, внаслідок чого відбувається розгін інфляції.
Ну і, звичайно ж, очікування підвищення податків та акцизів в Україні вже позначилося на цінах на продукти – яйцях, молоці, хлібі. Так, у жовтні річне зростання цін на споживчі товари та послуги в Україні склало 9,7%. При цьому ціни на продукти харчування зросли на 10,8%, із них найсерйозніше зростання у овочів — на 62,1% рік до року, вершкового масла — на 27,3% та хліба — на 14,4%. Причому ситуація з цінами на хліб загострюється: якщо у жовтні хліб в Україні подорожчав на 5%-10%, то до кінця листопада очікується зростання ще на 10%-15%. Це дуже тривожно. Особливо враховуючи той факт, що згідно з соцопитуваннями, у 12% українців недостатньо грошей на продукти, а 44% громадян обирають дешевші продукти (навіть якщо вони найгіршої якості).
Зрештою, найкраще, що може зробити НБУ для української економіки, яка занурюється і далі в стагнацію, — це припинити боротися з немонетарною інфляцією за допомогою монетарних методів.
Ось такі мої роздуми щодо цього, висновки робіть самі.
