За розрахунками Яніса Клюге на базі даних Мінфіну РФ, витрати росії на війну у січні–червні 2025 року склали 8,484 трлн рублів, що в середньому дорівнює 1,414 трлн рублів на місяць або ≈ 46,9–47,0 млрд рублів в день. Це становить близько 30% усіх бюджетних витрат країни, що є рекордом за часів СРСР. У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року витрати зросли на 31%, а в порівнянні з початком війни – утричі. Приблизно 62% цих витрат засекречена, вона ж «тіньова» складова , за оцінкою дослідника Яніса , по відкритих статтях — 3,203 трлн рублів, а по «тіньових» — 5,281 трлн рублів за 6 місяців.
Щоб було зрозуміло – «секретні/тіньові» складові, це частина військових/воєнних витрат, яка виведена за межі розділу «Національна оборона», і от вони включається в інші розділи бюджету або у позабюджетні фонди — це ускладнює прозорість і звітність, і зрозуміло , що пояснює високий відсоток «секретних» видатків. SIPRI теж наголошує, що традиційні показники «Національна оборона» недооцінюють реальні воєнні витрати. Паралельно уряд фактично підвищує оборонні видатки як частку бюджету, в 2025 році — двозначна частка, і за оцінками — до 40% сукупних витрат у деяких проекціях, що зрозуміло супроводжується тиском на соціальні видатки, тобто на освіту, охорону здоров’я та загальною фіскальною консолідацією, тобто податки / економія.
На фоні рекордного «оборонного» навантаження у 2025 році федеральні видатки на освіту склали приблизно 1,57 трлн рублів, на охорону здоров’я ~ 1,86–1,87 трлн рублів, сукупно менше тримісячних воєнних витрат. Якщо говорити з приводу бюджетів великих міст та регіонів, то у Москви — близько 5,58 трлн рублів видатків станом на 2025 рік , Санкт-Петербург — орієнтовно 1,49 трлн рублів, Краснодарський край — ~649 млрд рублів, Свердловська область має приблизно 529 млрд рублів. Добовий «воєнний чек» РФ дорівнює ~3% річного бюджету СПБ або ~7% Свердловської області. Тобто, що ми маємо: для найбідніших суб’єктів федерації це взагалі катастрофічне співвідношення.
Наприклад, річний бюджет Калмикії у 2025 році становить приблизно 28,8–29,5 млрд рублів. Тобто всі витрати республіки на освіту, охорону здоров’я, соціальні програми та інфраструктуру за цілий рік дорівнюють менш ніж одному дню воєнних витрат росії. Подібна ситуація і в Карачаєво-Черкесії: її бюджет на рівні 39,2 млрд рублів можна співвіднести приблизно з 20 годинами фінансування війни. Ще яскравіший приклад — Республіка Алтай: з річними витратами в межах 25,7–36,7 млрд рублів її фінансові можливості «поглинаються» всього за півдня – три чверті дня війни. Але навіть у масштабі найбільших і найбагатших регіонів картина не менш вражаюча.
Так, Москва, яка має гігантський бюджет, витрачає приблизно стільки ж, скільки росія «спалює» на війну менш ніж за півтора тижні. Якщо рахувати інакше: один «воєнний день» еквівалентний близько 0,84% річних видатків столиці. Для Санкт-Петербурга цей показник уже становить 3,1% річних витрат, тобто фактично війна «з’їдає» тижневий бюджет другого за величиною міста країни. Ще відчутніше співвідношення у великих регіонах. Наприклад, Краснодарський край із річними витратами фактично «програє» тиждень свого бюджету за один день воєнних витрат держави — це близько 7,2%. У Свердловській області ситуація ще драматичніша, адже один день війни дорівнює майже 9% річного бюджету регіону. Тобто, що цим можна сказати – просте співставлення показує, що один середній день війни росії у 2025 році дорівнює або перевищує річні бюджети цілих суб’єктів федерації та одночасно «з’їдає» помітну частку навіть найбагатших регіонів і міст. В регіонах відзначаються проблеми з ефективним використанням бюджетів, особливо в будівництві соціальних об’єктів, шкіл і лікарень, що підсилює нерівність і соціальний дискомфорт.
В той же час, бюджет на охорону здоров’я у 2025 році становить близько 1,86 трлн рублів — це приблизно в 7 разів менше за військові витрати за півроку. Загалом фінансування безоплатної медичної допомоги, враховуючи всі програми, сягає 4,7 трлн рублів. Освітні витрати заплановані на рівні близько 1,56 трлн рублів. Це ніби велика цифра, але якщо співставити з воєнними витратами, то виходить парадокс: держава витрачає на всю систему освіти за рік менше, ніж на війну за п’ять тижнів. Інакше кажучи, школа, університети, освітні програми та підтримка вчителів дорівнюють лише місяцю з невеликим фінансування армії. Соціальна політика (пенсії, соціальні виплати, пільги) у бюджеті-2025 року становить близько 6,9 трлн рублів. Формально це більше ніж на освіту чи медицину, однак навіть ці видатки не перевищують темпів зростання оборонних витрат і залишаються меншими за прогнозні витрати на війну.
Іншими словами, соціальний блок фактично «програє гонку» з військовими статтями. Проте по соціальній політиці росія у 2025 році запланувала значне скорочення видатків, зокрема на пенсії та соціальні виплати з 7,73 трлн рублів у 2024 році до 6,49 трлн рублів у 2025-му році. Держава номінально збільшує фінансування освіти, медицини чи культури, але реальне співвідношення в бюджеті змінюється на користь оборони. Частка «мирних» витрат у загальній структурі поступово скорочується. Тільки витрати на війну за перші 6 місяців — це еквівалент приблизно 4,5 року видатків на освіту за наведеними щорічними показниками. Крім того, значна частина ресурсів переводиться у «закриті коди», часто під виглядом науково-дослідних чи інфраструктурних програм, які на практиці мають оборонний характер. Це робить картину ще більш непрозорою і показує, що соціальна сфера витісняється на периферію фінансової політики.
Регіони отримують від федерального центру менше грошей. У плані на 2025 рік передбачено зниження таких трансфертів приблизно на 10% – до 3,26 трлн рублів. Найсильніше скорочуються субсидії, тут мінус 16%, які йдуть на співфінансування цільових програм. Дотації майже не змінюються, лише мінус 2%, а субвенції навіть трохи зростають, +3%. Але фактично вже у 2024 році ці трансферти падали на 6,8% рік до року, тобто це вже стійка тенденція. Наприклад, у Краснодарському краї обсяг безоплатних надходжень з федерального бюджету у 2025 році зменшується приблизно на 18% у порівнянні з 2024 роком. Регіону доводиться компенсувати цей дефіцит за рахунок власних доходів та використання залишків на рахунках. Через це регіональні бюджети стають більш залежними від «проїдання» фінансових залишків. Рейтингові агентства попереджають, що вже до початку 2026 року може виникнути серйозний ризик втрати ліквідності.
2025 рік показав значне збільшення запланованих видатків на оборону, в різних оцінках — від +22% до +25% або навіть більше порівняно з попереднім роком, а також збільшення частки витрат «оборона + безпека» у загальних витратах держави, в окремих оцінках — ~40% . Це створює прямий фіскальний тиск, який уряд компенсує податками та оптимізаціями по не-пріоритетних статтях. Виконання національних проєктів сповільнюється: у 2025 році спостерігається відставання у касовому виконанні. Це свідчить про те, що влада фактично відсуває цивільні програми на другий план, віддаючи пріоритет закритим і оборонним статтям. У ЗМІ з’являються повідомлення про так званий «м’який секвестр» — тобто непублічне скорочення фінансування ряду мирних державних програм. Офіційні документи цього не деталізують, оскільки подаються у вигляді загальних статей, а частина видатків «захована» під закритими кодами.
Регіони з малими бюджетами в умовах переорієнтації фінансів на оборону стикаються з реальним ризиком зниження темпу інвестицій у соціальну інфраструктуру, як от охорону здоров’я, освіту, дороги, житло. Якщо війна триватиме, або якщо частка секретних витрат збережеться, регіональні трансферти можуть зменшуватись або спливати пізніше і в умовах жорсткого контролю. Навіть якщо номінальні бюджети сфер охорони здоровʼя і освіти залишаються «помірними» – 0.7–0.87% ВВП згідно з проєктами , тиск на федеральний бюджет і можливі скорочення незабаром можуть означати заморожування проєктів модернізації, скорочення капітальних витрат і зростання навантаження на місцеві бюджети. Це особливо критично відчувається в бідніших регіонах, де міжбюджетні трансферти є ключовими для підтримки шкіл і лікарень.
47 млрд рублів на добу — це не просто рекорд, а вже нова «норма» воєнного бюджету РФ у 2025 році, яка системно витісняє цивільні видатки в тінь, на другий план. Майже половина всього бюджету країни спрямована на військові потреби та силові структури, що призводить до значних скорочень у життєво важливих сферах, таких як охорона здоров’я, освіта, пенсії та соціальна підтримка. Регіональні бюджети опиняються у складному становищі через недостатність фінансування та неефективність використання коштів, особливо в соціальній інфраструктурі. Секретність 62% оборонних видатків підриває прозорість та унеможливлює обґрунтовану суспільну дискусію щодо альтернативних витрат тим самим консервуючи воєнну економіку.
Тому, якщо війна триватиме і якщо фінансова модель держбюджету не зміниться, і далі буде зростання податків, переорієнтація трансфертів, то регіони з низькими бюджетами відчують наростаючий дефіцит інвестицій у освіту й медицину, а у довгостроковій перспективі це послабить людський капітал і економічний потенціал.
