Що я читаю в новинах: Путін вчора подзвонив Ердогану та озвучив вимоги (!) до України щодо відмови від євроінтеграції, нейтралітету, щодо захисту російської мови, роззброєння (щоб ми не становили загрозу для РФ) та денацифікації.
В частині роззброєння, щоб ми не становили загрозу. Справа в тому, що після оприлюднення на весь білий світ чесного становища в російській армії, її непрофесійності та невмотивованості - загрозу РФ буде становити навіть маленький талібан. Роззброєння треба тоді вимагати віг геть усіх сусідів Росії, бо зараз всі побачили,я ка вона насправді слабка. Але чому ми всі повинні деградувати до їх рівня?
Ми підемо далі. Ось у мене дитина росте, яка мріє про армію. Наша армія мусить бути і буде елітною сферою, де військовослужбовця поважають та він рахується надвагомим елементом функціонування нашої держави. Нащо нам спускатися на дно до рівня Росії, яка мародерить навіть в частині унітазів та велосипедних шин з наших магазинів?
Щодо денацифікації. Це як - посадити до в'язниці майже 40 мільйонів українців? Як ми цю частину вимог осмислимо та взагалі відокремимо від народу? Можливо, вони хочуть знайти нашого Степана Андрійовича та порахувати його поплічників, але ж його координати ми не здамо)). А як тоді бути з денацифікацією самої Росії, де в цьому відношенні взагалі суцільна проблема, починаючи з Путіна?
Відмова від євроінтергації. Євроінтеграція - це не тільки технічний процес, але й внутрішній, моральний, психологічний, побутовий. Як можна відмовитися бути толерантним? Бути хазяйновитим? Відмовитися любити працювати, сіяти, створювати? Бути тактовним, бути сучасним, бути освіченим?
Вони озвучують вимоги, наче вони перемагають. Може, ще трошки почекати та послухати, що завиють з цього болота через кілька днів?
