Так, наші діти навчаються під землею. Лише мала частина тих, хто тут живе. По всій області школи закриті. Більшість на дистанційному навчанні. Ми два роки не знаємо, що це таке - працююча школа. Звісно, що ми не тестуємо нововведення першої леді зі шкільного харчування - бо ж як? А в підземці дітей харчує міськрада, видаючи бургери та сік.
А ще ми не знаємо, що таке правильно вибудована стратегія по захисту прикордонного міста мільйонника. Бо коли біля нашого кордону стояли Гради, розвернуті в нашу сторону - у нас, за свідченнями мера, не було фортифікаційних споруд.
І Баканов викликав до Києва очільника СБУ Харкова (як і Херсона, і ще когось) - чомусь тоді, коли росіяни вторглися. Щоб тут нікого не було.
Ми не знаємо, що таке превентивні заходи влади по забезпеченню нашої безпеки. Багато хто прокинувся вже в окупації - і тут ми в одному човні з херсонцями. Колись він приїхав до нашого міста і обурювався, що за попередників для нашої армії був вироблений лише один танк, на нашому заводі. Бо всі йшли на експорт. На цій темі тоді зробили таке шоу - хоча з того часу до 24 лютого 2022 року танків для нашої армії так і не було вироблено. А той факт, що в умовах браку коштів продати кілька танків іноземним замовникам, отримати за це валюту та за отримані кошти вигідніше відремонтувати кілька тих, що вже давно стоять на складах, - з цього шоу робити не стали. Бо там просто розрахунки людей, які думають мізками, а не лайками та рейтингами. Продаж одного танку на експорт дорівнює можливості відремонтувати декілька старих, для нас.
Ми не знаємо, як тепер жити далі, і виховувати дітей саме тут, в Харкові - напевно, як Ізраїль під обстрілами з Гази (хоча я маю сподівання, що вони там вирішать нарешті це непорозуміння). А нам доведеться поки що жити на адреналіновій голці, коли спочатку вибух, а потім сирена. І я дуже "рада", що у нашого президента все нормально, як він говорить дитині на відео - але ж це ти, недоумку, не виконав свої обов'язки як слід. Самою своєю появою на політичній арені давши росіянам зелене світло на велику війну. Рветься там, де тонке і слабке. Я в цьому впевнена, це доводить життя, чого би це не стосувалося.
Нещодавно в одному з магазинів, виходячи на вулицю, на дверях перед собою побачила велику наліпку "ЗЕ команда". Стару, велику, забруднену від часу. Згадала наліпки на автівках, футболки з зеленими логотипами. Де вони всі?
Огидно стало. Бо не виправдовую своє місто за наявність наївних людей, які за поганий свій захист ще й дякують.
Справедливості заради - кожне наше місто вляпалось в це лайно. Різні показники, але ж. Це така ж "мода", як і все, розраховане на маси - на кілька сезонів, а потім викидають, щоб кинутись на наступну розробку маркетологів. І тільки маркетологи, які ще не продали попередній товар, недоотримали грошей, не відбили вкладення, чіпляються за втримання попиту. Вони на цей товар чіпляють то гудзик, то блискавку, то квіточку вишивають, то логотип відомого бренду підробляють - аби ще купували.
Але ж...
