Я його недолюблював з дитинства, хоча його пам`ятники і портрети були кругом.
У мене просто вроджена відраза до культу особи і сотворєнію собі кумирів.
Недолюблював Іліча я тому, що ще у першому класі розказав однокласникам антисовєцького вірша про вождя пролетаріату і за це мене повели до директора школи, і викликали маму до школи.
Всього вірша я вже не пам`ятаю, але закінчувався він словами:
- камєнь на камєнь, кірпіч на кірпіч, умєр наш лєнін Владімір Ілліч.
Вобщем були репресії.
Але після цього мені деякі постулати Леніна були органічно непривабливими.
Наприклад тезу про те, що будь-яка кухарка може управляти державою.
Принципово не згоден.
Весь бардак починається з того, що всі вважають, що управляти державою, це як грати на трубі в дитячому мультику. Коли дурне каченя заявляло:
- а що там грати на трубі — нажимай та дуй.
І весільний фотограф вам скаже: щоб знімати весілля, треба мати талант і багато навичок.
Всі хочуть під ножа з апендицитом до досвіченого хірурга. Репетитором хочуть взяти знаючого вчителя.
А державою управляти — а що там, нажимай і дуй.
Тому те, що твориться зараз у Штатах — одночасно і смішить, і жахає.
Жахає тому, що це в Україні можна поекспериментувати, взявши трупу коміків в управління.
А то — найсильніша країна. Донедавна — еталонна демократія. Взірець.
І зараз двір царя-Трампа до болю нагадує двір Найвеличнішого.
От весела трампістка Марджорі Тейлор Грін по хамськи відреагувала на запитання британської журналістки щодо листуванні адміністрації США в месенджері Signal.
Вона грубо перебила кореспондентку, заявивши, що їй "плювати" на іноземні ЗМІ і "порадила" їй "повернутися у свою країну".
Нічого не нагадує?
Та це ж дуже схоже на заяви предтечі Єрмака Андрія Богдана. Типу:
- та нам не потрібні журналісти. Ми напиляємо відосіки і самі піплу розкажемо, що він має знати.
А нинішня прес-секретарка Білого дому Керолайн Левітт до болю нагадує Юлію Мендель. Так само юна, недалека, хамовита. Але готова порвати за шефа.
Наскільки низько стандарти і тут і там давно ніхто не опускав.
Вони просто близнючки.
А хто в команді? Відверті популісти. Антивакцинатор з клану Кенеді стає міністром охорони здоров`я. Це норм?
А у нас? Друзі друзів кварталівців.
Основна фішка — ЛОЯЛЬНІСТЬ.
Не важливі професійність, бачення, комунікативні навички (це щоб вміти не альокати, а людською мовою говорити з експертами та ЗМІ) та елементарна порядність.
Це все другорядне. Головне, щоб знав хто тут король, хто кардинал. І хто гвардєйци кардинала.
А ви тут в дартаньяни граєтесь.
І тому грають лише шаблони.
- Переговори відбулися під сильним лідерством Трампа
- Дитсад збудовано за сприяння президента Зеленського.
Один в один. Формується Культ особи.
І у них, і у нас.
У нас Зе!Єрмаки повикидали по-бєспрєдєлу з ефірів «5-й канал», Еспресо, Прямий.
В Штатах душать Голос Америки та CNN. Все до дикості схоже.
Усі меседжі подаються:
1) Трамп/Зеленський великий лідер
2) папєрєднікі (Байден/Порошенко) все профукали — це внутрішній ворог;
3) зовнішній ворог. Для Трампа Іран (у випадку з хуситами) чи Китай. Для Зеленського: хто наїзджає на Офіс президента — той говорить наративами москви, підспівує ворогу.
4) Нам усі винні: у тому числі Європа винна і Трампу, і Зе!
Ще кілька років таке шокувало б. Але все за принципом «Вікна Овертона»:
Неприйнятне
Радикальне
Прийнятне
Розумне
Популярне
Чинна норма
Ми вже зараз в точці «радикальне». Далі буде, вікна розкриваються швидко.
А все чому?
Бо популісти змогли активізувати в свою основну електоральну групу людей малоосвічених, закомплексованих і агресивних. Яких, виявляється по людській популяції розкидано рівномірно.
Все тому що перемагає думка охлосу. Читати не модно. Гнилу інтелігенцію посилаємо. Офіси простих рішень відкриваємо.
Страшно.
А вакцинація від популізму — світова війна. В лайт версії — глибока світова криза.
Тому ми — на порозі великого шухера.
Готуйтесь і готуйте дітей. В Європі не відсидітись.
І ми ще в кращому положенні, ніж інші.
Бо ми вже навчені тому, що таке лютий звиздець.
Боже, бережи Америку!
Боже, бережи Україну!
Боже, вбережи цей прекрасний світ!
