Це військовий термін, але він підходить під нинішні дії Слуг народу абсолютно точно.
Коли втрачається управління – а це фактично відсутність зв’язку і елементарної логістики – як правило починається паніка і розвал системи.
У вересні 1941року рухнув Південно-Західний фронт. На Лівобережжі, під Лохвицею зустрілися танкові групи Гудеріана і Клейста. Хто географічно може це собі уявити – уявіть – пробка з колон машин від Борисполя до Пирятина. Від Броварів до майже Прилук.
Зв’язку нема, накази віддають усі і ніхто. Командиру батареї Криклію в один день цієї катастрофи 5-6 разів різні вищі командири давали абсолютно протилежні команди: то їдьте сюди, то туди, то стояти, то бігом-бігом.
І що? Під час авіанальоту побило коней, вибухнув боєкомплект, поперевертало гармати. Кинули все.
У такому випадку нормальний командир збирає бійців, які без паніки і хуторами виходить до своїх через заслони німців.
Але таких з під Києва вийшло 80 тисяч. А в полон попало 600 тисяч! Командувач фронту Кирпонос – застрелився.
Так ось нинішня ситуація у Слуг нагадує 41-й рік.
То Фокін каже – війни не бачить, а Офіс президента потім це заперечує.
То внучка Фокіна говорить, що це вона пристроїла діда до Андрюші Єрмака, а Офіс президента заявляє, що у нас кадрова політика просто вогонь.
То Микола Тищенко розказує, що він теж уже у ТКГ і зараз теж щось буде вєщать (там неясно, про шніцеля і винні карти, чи про розведення військ). А віце-прем’єр Рєзніков говорить, що нічого про це не знає.
То в Офісі президента говорять, що СБУ буде займатися економічними злочинами, то голова комітету Гетьманцев це заперечує.
То сам Зеленський нас бадьорить підвищенням мінімалки до 6000 гривень – то той же Гетьманцев говорить, що це не доцільно.
Усі навкруг (у тому числі і частина Слуг) говорять, що в Офісі президента крот і треба створювати Тимчасову слідчу комісію по «вагнерівцям». То офіс президента тішить нас, що не було такого.
І тут же ДБР проводить уже якісь дії по цій темі, як по факту.
Жодного дня не буває так, щоб двоє із Зе!Команди не сказали якісь абсолютно протилежні речі.
Лебідь, рак і щука – це і є втрата управління.
А воно ж елементарно. Я студентам це розказую – і з легкістю розуміють.
Щоб Фокін не говорив дурниць на камери – визначіться, хто має право говорити від імені ТКГ. Наприклад – лише Кравчук (воно теж, звичайно, прости Господи).
Або ще. Метод називається – створення спільного бачення. Зібралися на мозковий штурм. Проговорили. Вирішили – про це говоримо це, про оце – так. А свою власну думку запихаємо собі до одного місця.
Але не доступний їм такий метод.
А з власним господарем-народом у Слуг взагалі немає комунікації. І тому роль експертів - лише гадати - на яких умовах нас хоче Зеленський замирити з Путіним, і при цьому не купити квитка на Ростов?
Тому вже деякі Слуги, як от Іван Юнаков, пробують «вийти з оточення» самостійно.
А мери міст перехоплюють ініціативу, бачачи, що Верховний зі своїм штабом втратили керування.
Хтось розуміє, а хтось відчуває наближення політичної катастрофи.
А Володимир Олександрович думає, що все пучком. І далі ріже стрічечки на об’єктах будівництва імені себе самого.
