Все! Командир львівського беркута, Ростислав Пацеляк, під керівництвом якого вбивали українців на Майдані 18 лютого, знову на волі. Заставу в один мільйон вніс якийсь красулін з окупованого Донецька.
Я от собі думаю, що може повʼязувати галичанина Пацеляка з донецьким красуліним?! І чи не пора вже СБУ зайнятися тими красуліними, і їхніми, темними мільйонами. Чи не ведуть вони тут підривну роботу на користь наших ворогів?!
А тепер все по черзі, як ми докотилися до такого життя.
Значить, 16 Серпня, Печерський суд, як то кажуть, вчергове відзначився. Сумновідома( додатково і через свою дочку- сепаратистку) суддя Константінова, вирішила знову відпустити потенційного злочинця, командира львівського беркута, який орудував на Майдані 18 лютого, Ростислава Пацеляка, під заставу в один мільйон.
Вона прийняла дуже хитреньке рішення: взяти його під варту, але визначити альтернативну заставу. Не могла не взяти під варту, бо ДБР на днях предʼявило йому свіже обвинувачення, в якому фігурують 12 вбивств і 8 вогневих поранень.
Прокурори Супрун та Іванов ( кращі з кращих, яким тиснув руку мій чоловік Степан Хмара), довели, що у цих вбивствах брав безпосередню участь командир львівського беркуту Пацеляк.
А ще, командир львівського беркуту має діючий російський паспорт, за що його позбавили громадянства України.
З 2014 року цей пацеляк, якого навіть не обмежили в пересуваннях, хоча вже йшли по ньому суди, десятки разів їздив в Росію і навіть має дружні стосунки з офіцерами з Улан-Уде. ( пригадаймо Ірпінь і Бучу, адже саме буряти тут лютували найдужче). Адекватно пояснити причини своїх поїздок до ворожої держави не може. А також, нещодавно виявлено, що йому нараховується пенсія в РФ.
Навіщо?! І за які заслуги, питання, мабуть, риторичні.
Отже, зрозуміло, що він російський резидент, як і підозрював Степан Хмара, який про це постійно заявляв на судах.
У нашій державі, на жаль, немає справедливих судів, і правоохоронної системи. Тут діє закон диких джунглів. Але, є організація «Нескорений Майдан», члени якої, вже довгих 10 років ходять на ці суди, і є наші неймовірні, нескорені активісти, віддані Україні. І вони не здадуться.
І навіть, на нашу радість і здивування, є чесні прокурори, які нам допоможуть.
Отже, головне вірити і не здаватися!