Зір – чи не найбільша цінність для будь-кого з нас, адже він дає нам 80 відсотків інформації про навколишній світ. Здатність бачити, мабуть, найважливіше з усіх сприйнять навколишнього світу. Однак, на жаль, в усьому світі спостерігається чітка тенденція до збільшення очних хвороб. Це плата людства за блага цивілізації. Як вберегти хороший зір упродовж всього життя, з’ясовувували у лікаря-офтальмолога Світлани Нестерук.
– Пані Світлано, нині у лікарнях та поліклініках чималі черги до офтальмологів. З чим це пов’язано?
– Пристосовуючись до швидкого темпу нинішнього життя, мусимо володіти різними технічними пристроями й засобами, а телевізори, комп’ютери, мобільні телефони, де зображення концентрується на маленькому екрані, здоров’я очам не додають. Відтак, якщо раніше в класі з 30 дітей лише один-двоє мали окуляри, то нині таких не менше десятка. В Японії, яка є високотехнологічною країною, уже близько половини школярів потребують корекції зору.
На стан зорових функцій впливає також тривалість життя. Більшість літніх людей мають вікові хвороби очей, але якщо за кордоном головною причиною слабкозорості є так звана вікова макулярна дегенерація, то у нас тенденція дещо інша: на першому місці серед недуг ока – глаукома, на другому – дегенеративні захворювання сітківки та хвороби зорового нерва, на третє місце виходять травми очей та їх наслідки.
– І все-таки до окулістів звертаються тоді, коли вже погано бачать. А чи треба приходити, аби просто перевіритись?
– Зниження гостроти зору виникає у більшості людей після 40 років. Найчастіше це пов’язано з початковими змінами у кришталику. І за кордоном люди знають, що вони зобов’язані після 40 років пройти огляд окуліста. Спеціаліст, зокрема, повинен виміряти внутріочний тиск, перевірити, чи немає хвороб сітківки, кришталика. А у нас людина йде базаром, дивиться – продають окуляри. Згадує, що погано бачить, приміряє, яка оправа пасує до обличчя, обирає, через які краще бачить, – і заспокоюється. А досить часто захворювання очей є наслідком захворювання всього організму, його органів чи систем. Тому досконале дослідження стану органа зору не тільки важливе для діагностики захворювань ока, але й загальних захворювань. Правильна оцінка виявлених очних симптомів винятково важлива при діагностиці серцево-судинних захворювань (гіпертонічна хвороба, атеросклероз), ендокринної патології, хвороб нирок, крові, ЦНС та ін. Нерідко до офтальмологічного відділення звертались пацієнти з різким зниженням гостроти зору. Зробивши комплекс необхідних обстежень, ми виявляли тромбоз центральної вени сітківки. Це зустрічається у людей, хворих на гіпертонічну хворобу та цукровий діабет, атеросклероз, інфекційні захворювання (грип, ендокардит, пневмонія), захворювання крові, при змінах реологічних властивостей крові та порушеннях її згортання, що може бути причиною незворотної втрати зору і вимагає невідкладного стаціонарного лікування.
– Наскільки хвороби зору залежать від спадковості?
– Прямої залежності немає. У батьків із короткозорістю діти з такими ж проблемами народжуються частіше, ніж у здорових, але не обов’язково, тому коли наші пацієнти запитують, які перспективи щодо створення сім’ї, а цим зазвичай цікавляться жінки, я кажу: шукайте собі здорових чоловіків, тоді шанси мати здорових дітей зростають у геометричній прогресії.
– У теперішній час дуже важко уявити життя без комп’ютера, але кількагодинний робочий день, не відриваючись від монітора, спричиняє сухість і печіння в очах. Як цьому запобігти?
– У таких випадках рекомендую профілактичні заходи: кожні 40-45 хвилин роботи за ПК має бути 2-3-хвилинна перерва. Бажано випивати не менше 1,5 літра негазованої питної води упродовж дня. Старайтеся стежити за функцією моргання, включати її та контролювати. Варто також користуватися спеціальними очними краплями, що зволожують рогівку і знімають відчуття втоми та сухості очей. Вони поповнюють нестачу сльозової рідини. Єдине протипоказання до їх застосування – індивідуальна несприйнятливість.
— Багатьох батьків турбує питання: дитина і телевізор, малюк і комп’ютер… Як знайти «золоту середину»?
— Зоровий режим, хоч як його діти не люблять, має бути. Ми рекомендуємо як у школі, так і вдома дотримуватися такого розпорядку: 30–40 хвилин робимо уроки, 5–10 хвилин відпочиваємо. Але відпочиваємо не біля телевізора чи мобільного телефона, а робимо вправи для очей. Водимо очима вгору–вниз, заплющуємо і розплющуємо очі. Адже очі завжди працюють. Відпочивають вони лише тоді, коли ми дивимось вдалину і не фіксуємо погляд. Якщо дитина не читає книжку, а сіла і малює — очі все одно напружені. Перерви бажано робити всім: дітям кожні – 30–40 хвилин, дорослим — кожну годину. Недаремно в школі кілька перерв, коли дитина може не тільки відпочити, а й поберегти очі. Тому пам’ятайте: хороший зір – у ваших руках!
