Цього тижня виборці у 27 країнах ЄС проголосують на виборах до Європарламенту, які можуть змінити баланс сил у європейській політиці. На них очікують відносний успіх ультраправих, євроскептиків та противників допомоги Україні.
9 черв. 2024 07:01:00
Цього тижня виборці у 27 країнах ЄС проголосують на виборах до Європарламенту, які можуть змінити баланс сил у європейській політиці. На них очікують відносний успіх ультраправих, євроскептиків та противників допомоги Україні.
Чому праві набирають популярності, як це вплине на європейський курс і чи ослабне рішучість Європи допомагати Україні?
Відповідаємо на головні питання про вибори та наслідки правого зсуву в Європі.
Кого та як обирають європейці
Починаючи з 6 червня майже 373 мільйони європейців, які мають право голосу, вирушать на виборчі дільниці, щоб обрати 720 членів Європейського парламенту.
Першими в четвер голосуватимуть Нідерланди, у п'ятницю - Ірландія та Мальта, у суботу - Латвія та Словаччина. У багатьох країнах ЄС голосування відбудеться у неділю, 9 червня.
У більшості країн можна голосувати з 18 років, у Греції - з 17, а в Німеччині, Австрії, Бельгії і на Мальті - з 16. У кількох країнах, наприклад, у Люксембурзі і Болгарії, голосування є обов'язковим.
Кількість євродепутатів від кожної країни пропорційна її населенню. Німеччина, найгустонаселеніша країна ЄС, отримає 96 місць, Франція - 81 місце, а Мальта, Кіпр і Люксембург - по шість.
Як зміниться баланс сил у новому Європарламенті
За тиждень до виборів праві, євроскептики та популістські партії, за оцінками Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), лідирували за опитуваннями у дев'яти країнах ЄС (в Австрії, Бельгії, Чехії, Франції, Угорщині, Італії, Нідерландах, Польщі та Словаччині) та були на другому чи третьому місці ще у дев'яти країнах (Болгарії, Естонії, Фінляндії, Німеччини, Латвії, Португалії, Румунії, Іспанії та Швеції).
Якщо прогнози виявляться точними, то частка ультраправих депутатів у Європарламенті може зрости до 25% (їм пророкують 184 місця), а лівоцентристські, ліберальні та зелені партії, навпаки, втратять мандати.
У нинішньому парламенті дві найбільші фракції - правоцентристська "Європейська народна партія" (ЄНП) і лівоцентристський "Прогресивний альянс соціалістів і демократів" (S&D) - разом із ліберальним блоком Renew становлять так звану "супервелику коаліцію".
Ця коаліція, як очікують, після виборів втратить значну кількість місць, хоча ЄНП, схоже, все-таки залишиться найбільшою фракцією.
Другою ж за величиною силою, згідно з опитуваннями, стануть дві ультраправі групи: "Європейські консерватори та реформісти" (ECR) та "Ідентичність і демократія" (ID). Причому ультраправа "Ідентичність і демократія", як очікують, стане головним тріумфатором, збільшивши своє представництво з нинішніх 58 до 84 місць, а ECR прогнозують приріст 18 місць.
Вони обійдуть ліберальну групу "Оновлення Європи" та "Зелених"/"Європейський вільний альянс".
У результаті майже половину місць отримають євродепутати, які не входять у "велику коаліцію" трьох центристських груп, і вперше ультраправі, консерватори та християнські демократи можуть сформувати праву популістську коаліцію.
Наскільки важливий Європарламент
Європарламент - один із трьох основних інститутів ЄС та єдиний з них, який обирається прямим голосуванням. Два інших - це Європейська рада, де засідають міністри та глави урядів, і Європейська комісія, найвпливовіший орган блоку.
Унікальність Європарламенту в порівнянні з національними парламентами полягає в тому, що євродепутати не можуть самі пропонувати нові закони, тобто вони не мають права законодавчої ініціативи. Хоча ініціюють та ухвалюють важливі декларації.
Однак вони відіграють найважливішу роль у процесі прийняття законодавчих резолюцій, які потім реалізуються у 27 країнах-членах ЄС і торкаються всіх ключових питань - від заходів щодо боротьби зі зміною клімату до підвищення обороноздатності Євросоюзу.
Вони вносять поправки до законодавства, а також остаточно голосують за законопроєкти після погодження з Європейською радою та Єврокомісією.
А найголовніше, вони затверджують склад Єврокомісії, яка якраз і пише проєкти всіх нових законів для 450 мільйонів європейців.
Євродепутати мають право оголосити вотум недовіри голові Єврокомісії та голосують за кандидатури вищого керівництва Євросоюзу.
Висуваючи кандидатів на найвпливовіший пост в ЄС - голову Єврокомісії - лідери Євросоюзу просто зобов'язані враховувати результати виборів, оскільки голову Єврокомісії затверджують у Європарламенті більшістю в 361 голос.
У фон дер Ляєн, яку висунула на цю посаду правоцентристська ЄНП, і яка всіляко виступає за зміцнення оборонного потенціалу ЄС та підтримку України, непогані шанси на переобрання, хоча конкуренцію їй може скласти соціаліст Ніколас Шмідт.
З чим пов'язані успіхи ультраправих у Європі
Цікавий тренд відзначає видання Politico - ультраправі партії набирають популярність і серед молодих виборців, зокрема тих, хто на цих виборах голосуватиме вперше.
У Бельгії, Франції, Португалії, Німеччині та Фінляндії антиіммігрантські та антимейнстримні партії мають серед молоді таку ж, якщо не більшу, частку прихильників, як і серед виборців старшого віку.
Причини цього теж лежать на поверхні - багато молодих людей живуть гірше, ніж їхні батьки. Вони не бачать майбутнього, не можуть купити собі житло або знайти високооплачувану роботу. Молоді виборці хочуть змін.
У Нідерландах ультраправа "Партія свободи" Герта Вілдерса знайшла відгук у молоді, пов'язавши в передвиборчій кампанії обіцянки доступного житла з обмеженнями на імміграцію.
У Португалії ультраправа Chega ("Досить!") теж спиралася на невдоволення молоді житловою кризою та низькою якістю життя.
У Франції молодий соратник Марін Ле Пен, харизматичний 28-річний лідер ультраправого "Національного об'єднання" Жордан Барделла, противник міграції та євроскептик, може розраховувати на 32% голосів молодих людей у віці від 18 до 25 років.
Директорка європейської програми Інституту Монтеня з Парижа Джорджина Райт каже, що європейським виборцям імпонує відвертість правих партій, на відміну від традиційних політиків.
Водночас низка ультраправих партій змінила риторику, посунувшись до політичного центру, що дозволило їм залучити на свій бік виборців-центристів.
Як успіх правих вплине на європейську політику
З урахуванням нещодавньої потужної хвилі протестів фермерів проти "зеленої політики", очікують щонайменше пригальмовування амбітних планів Єврокомісії щодо боротьби зі зміною клімату.
Тема підтримки сільського господарства та фермерів в умовах кліматичної кризи буде однією з ключових на порядку денному нового Європарламенту. Консерватори, наприклад, вимагають послаблення екологічних норм для фермерів і хочуть скасувати заплановану на 2035 рік поступову відмову від використання двигунів внутрішнього згоряння.
Обороноспроможність континенту, безумовно, залишиться одним із пріоритетів в умовах продовження війни Росії в Україні. Лідери ЄС згодні з необхідністю збільшення витрат на оборону континенту - питання лише в тому, де взяти гроші.
Також не зовсім зрозуміло, пише видання Politico, як тісно країни готові співпрацювати у своїх оборонних проєктах. З цього приводу єдності серед правих немає.
"Ідентичність і демократія" (ID) виступає проти посилення оборонної інтеграції, в той час як "Європейські консерватори і реформісти" настільки "за", що співголова групи Нікола Прокаччині навіть закликав до створення армії ЄС.
Усе це підводить нас до наступного важливого питання.
Чи знизиться підтримка України
Експерти кажуть, що це цілком можливо.
У нинішньому Європарламенті, попри наявність противників допомоги Україні та проросійськи налаштованих євродепутатів, особливо в ультраправій "Ідентичності та демократії", всі важливі для Києва рішення набирали необхідну більшість.
У лютому всі 27 країн-членів ЄС досягли згоди і схвалили 50 млрд євро допомоги Україні, яку довго блокував європейський друг Путіна, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
До ініціативи Чехії щодо збору коштів для закупівлі снарядів для ЗСУ приєдналися 18 країн ЄС, і перша партія куплених на зібрані гроші боєприпасів надійде в Україну вже в червні
Але після виборів ситуація може змінитися, вважає директорка римського Інституту міжнародних відносин Наталі Точчі. В інтерв'ю DW вона зазначила, що зниження європейської підтримки Києва можливе, оскільки праві партії часто схильні "плекати, приховано чи явно, прокремлівські симпатії і менше захоплені боротьбою України за свободу та демократію".
"Саме тому можливі високі результати цих партій на червневих виборах становлять серйозні ризики", - наголошує Точчі.
ECFR прогнозує, що більшість євродепутатів нового скликання, швидше за все, підтримає продовження фінансової та військової допомоги Україні, однак їм доведеться реагувати на настрої в своїх країнах щодо підтримки Києва, які зокрема й привели до їхнього обрання до Європарламенту.
Втім, далеко не факт, що антиукраїнська позиція новообраних євродепутатів виллється в конкретні політичні рішення. Наталі Точчі каже, що сформувати сильне антиукраїнське лобі в Європарламенті їм навряд чи вдасться з причини дуже різних поглядів на безліч ключових питань, зокрема й підтримку України.
Окрім того, лідерка італійських правих Мелоні послідовно виступає за допомогу Україні.
Чи стане Європарламент більш проросійським
В Європарламенті, безумовно, стане більше євродепутатів, які прихильно ставляться до Росії. У цьому немає нічого дивного, оскільки більшість ультраправих партій традиційно мали тісні зв'язки з Москвою, хоча після вторгнення Путіна в Україну про це стало незручно говорити відкрито.
Зв'язки деяких євродепутатів із Росією стали предметом розслідування бельгійської влади.
Москва, як вважає бельгійська прокуратура, можливо, платила деяким європейським депутатам за "поширення російської пропаганди" на зареєстрованому в Чехії сайті Voice of Europe ("Голос Європи"). Чеські правоохоронці кажуть про сотні тисяч заплачених Росією євро. Бельгія розслідує імовірне російське втручання у європейські вибори, минулого тижня пройшли обшуки в кабінеті одного із співробітників Європарламенту в Страсбурзі.
За словами прем'єр-міністра Олександра Де Кроо, "ослаблення європейської підтримки України грає на руку Росії на полі бою", і саме це було кінцевою метою втручання Москви в передвиборчу кампанію.
"За даними нашої розвідки, мета Москви гранично ясна. Вона полягає в тому, щоб допомогти обрати в Європарламент якнайбільше проросійських кандидатів і зміцнити в цьому інституті якісь проросійські наративи", - сказав бельгійський прем'єр.
На цьому тлі три місця в Європарламенті пророкують ультраправій болгарській прокремлівській партії Revival ("Відродження").
Програма цієї партії є дивною сумішшю антинатівської риторики, популізму, ксенофобії та ненормативної лексики, пише європейське видання New Eastern Europe, зазначаючи, що її раптовий успіх на виборах викликає підозри.
Чи є єдність серед ультраправих?
Коротка відповідь - ні, й історія з ультраправою "Альтернативою для Німеччини" (AfD), яку після скандалу в повному складі виключили з фракції "Ідентичність і демократія", це тільки підтверджує.
Як зазначає дослідниця Стефані Люк, хоча вони мають спільні позиції та можуть створювати "альянси на основі проблем", ультраправі розколоті з безлічі питань.
Марін Ле Пен, як і фракція "Ідентичність і демократія", спробувала дистанціюватися від AfD, щоб її "Національне об'єднання" виглядало менш радикальним для французької громадськості.
При цьому Ле Пен критикує європейські інститути, тоді як італійська прем'єрка Мелоні, навпаки, прагне максимально посилити вплив Італії, співпрацюючи з інститутами ЄС, а не борючись з ними. Її партія "Брати Італії" входить до ультраправої депутатської групи "Європейські консерватори та реформісти" та розраховує на великий успіх на виборах.
Не можна впевнено сказати, чи зможуть ультраправі об'єднатися у великий блок.
Але незалежно від того, яких політичних обрисів набудуть можливі коаліції у наступному Європарламенті, очевидно одне - величезна частина жителів європейських країн незадоволена нинішнім станом справ, і суспільні настрої в Європі зсуваються вправо.
Питання в тому, чи стане те, що зараз називають ультраправим популізмом, новим політичним мейнстримом, чи праві партії залишаться на узбіччі європейської політики.
