"Якась радянщина без кінця" - Олена Кудренко

"Якась радянщина без кінця" - Олена Кудренко

Зранку в телеграм-каналі прочитала історію, яка зацікавила. Знайшла її в фейсбуці по наданим скрінам, почитала коментарі...

Сюжет для України, на жаль, не новий: українка з чоловіком-норвежцем придбали своїм коштом автівку, знайшли український фонд та попросили передати її на фронт, в Україну. Фонд зі свого боку має зв'язки з чиновниками, в одному з наших міст. Чиновники, як типу зв'язуючий елемент, зв'язали цей фонд з освітянами (я так розумію, вчителями шкіл-інтернатів), які зі своєї зарплатні на цю автівку скидалися. Вчителям сказали: ця автівка коштує 82 000 грн та 11 000 грн на ТО. На фото ця сама автівка, яку одна сторона надала в якості подарунка для ЗСУ, інша сторона скинулася грішми на її "купівлю".

Посередині в цьому ланцюжку - фонд і чиновники, які встигли наробити фото з цією автівкою, тегнути більше десятка тих, "завдяки кому"... Але жодним словом про ту жінку з чоловіком, з Норвегії, які цю автівку передали Україні безкоштовно. Благодійники самі прийшли в коментарі та запевнюють, що мають всі відео та фотопідтвердження, і всі документи, і дуже обурені піаром чиновників, які пишуть "ми її придбали".

Я дуже не люблю владу в тому її вигляді, в якому вона у нас існує і майже не змінюється. Чомусь людина, яка прийшла на зарплатню та повноваження, як менеджера від держави, починає згодом вважати себе, по-перше, хазяїном деяких бюджетних грошей, якими вона розпоряджається. По-друге, тою, від кого залежать долі "простих людей". По-третє, чомусь вона потребує регулярного піару, постійних підтверджень своєї діяльності. Якась радянщина без кінця. Фото, звіти, бравурні тексти, там засвітився, тут сфотографувався. "За сприяння...", "за участі...", "завдяки..."

Хто ці люди, без участі яких сонечко в Україні не світить? Без перерізання стрічечки якими дітям не можна на новий, тільки що побудований стадіон? Без згадки про яких не була би побудована дорога, або ж не закладена купкою асфальту яма на тротуарі?

Нащо все це?

Але тепер вони кажуть: ми не знаємо нічого, ми гроші не збирали, це все самі освітяни, а їм сказали "автівка коштує стільки-то".

Ми не ми, і ми тут не стояли, ми ні при чому, і гроші ми взагалі не маємо повноважень збирати... Але на фоні автівки сфотографувалися, і відрекламували себе за завичною програмою. Написали дуже красиво - і про патріотів, і про любов до Батьківщини...

Або ж доставка такої автівки в Україну коштує майже 100 тисяч гривень, що здається ну дуже притягнутим за вуха.

Що ви про цю історію думаєте?