Можемо, звичайно, потішитися, що стали на крок ближче до заборони підривної московської організації в Україні. А можемо й запитати себе, яку ж мету переслідує влада, проштовхуючи саме такий варіант закону?
Факт, що т.з. УПЦ є організацією дочірньою по відношенню до РПЦ, потребує доведення не більше, ніж геліоцентричність Сонячної системи. На якого ж біса переносити це доведення в суд і затягувати ще на невизначений термін (саме такий механізм міститься в проголосованому законі)? Чому потрібно перекинути відповідальність за рішення з понад чотирьох сотень депутатів на одного суддю (чи навіть колегію з кількох)? Ви хоч уявляєте рівень майбутнього тиску на цих людей і ризиків для них і їхніх сімей, враховуючи кілька мільйонів фанатів (не всі вони сповна розуму) московської церкви в Україні? А тиск, що буде організований російськими спецслужбами на суддів, хтось брав до уваги, готуючи цей законопроект? Для чого потрібно все це, коли, за наявності політичної волі, все могло бути вирішено ще вчора під час голосування?
Втім, усі ці мої міркування мають хоч якийсь сенс, якщо вважати, що влада тут мала на меті саме позбутися впливу ефесбешної організації в Україні, а не щось інше. От як із підготовкою до московитського нападу в 2022. Як організація відсічі навалі, це крах і провал. А як підготовка до здачі країни - надзвичайно успішна операція, котра не дала бажаного результату - з причин геть не залежних від її організаторів
