З рівністю в нашій країні все добре. У нас от тільки з мізками останні два роки туго

З рівністю в нашій країні все добре. У нас от тільки з мізками останні два роки туго

Коли мені розказують, як важко українській жінці будувати кар’єру, як важко доводити свій професіоналізм, як потрібно вдвічі більше працювати, аби отримувати той же рівень визнання, що й чоловіки, то я одразу чомусь згадую наше спільне державне надбання - феноменальну прес-секретарку президента Юлію Мендель.
Це та жінка, яка ніби кричить усім цим борчиням – «ну шо - викусили?» Професіоналізм? Якість? Високий рівень? Пффф.
Я взагалі вважаю, що феномен Мендель потрібно вивчати на ґрунтовному науковому рівні. Дізнатися, як можна щоденно факапити, ганьбитися, виставляти ідіотами не тільки себе, а передовсім країну і її президента, і при цьому не просто залишатися на одній з найважливіших державних посад, а ще й потрапити в топ 5 найвпливовіших жінок цієї країни. Я х/з як так можна. Це якийсь Божий дар.
Думаю, що всі ці тренерки-коучині з гендерних питань повинні просто постригтися в монахині, попросити вибачення у жінок, яким вони весь цей час морочили голову, бо всі їхні тренінги то вічний тлєн. Юля Мендель - ось хто має вести реально ефективні заняття з особистісного розвитку! До неї жодній жінці з такими розумовими й професійними даними не вдавалося досягти такої високої посади.


І можна довго сміятися з її ведмедиків брауні, з переплутування Австрії/Австралії, Латвії/Литви, з того, як вона війну й падіння гривні зупиняє двома твітами, але після її останнього міжнародного зашквару в «Твітері» якось уже не до сміху. Коли прес-секретарка президента твоєї країни по-піжонськи хамить міжнародним експертам, коли міжнародна спільнота каже їй дослівно: «Будьте професійною та майте повагу, яким і має бути представник президента», то хочеться всоте кричати – «Іноземці, зрозумійте, що ми, адекватна частина країни, за цих пришелепуватих не голосуваааали!»
Я вже мовчу про її сімейні фоточки «в халаті» з президентом. Можете уявити таку фотку іншого світового лідера з прес-секретаркою «в халаті»? Поняття дрес-коду для наших зелених взагалі відсутнє.
Я от задумуюся, у чому полягає цей феномен? І підозрюю, що він якраз виліз із сексизму. Виліз із печерних, совкових уявлень зелених про саме поняття «секретар», а точніше ближче їм – «секретарка». І пофіг, що «прес». Ключове для них саме «секретарка» – ну, та, яка варить каву, розгулює по офісу в шкіряній мініспідниці, фарбує нігті прямо в приймальні, гортаючи каталог «Оріфлейм», збирає плітки, годинами триндить по телефону і періодично відпрошується на бровки і рєснічки.
Я підозрюю, що слово «держсекретар» вони сприймають приблизно так само. І якби в нас була така посада на тому ж рівні важливості, що й у США, то на ній точно б з’явилася така сама мендель. Вона б зупиняла двома твітами епідемію і падіння зе-рейтингів, і собачилася б із міжнародними експертами у фейсбуці, закидаючи їх картинками із аднакласнікав. А ми б дивилися на цю ідилію і просто благали про чипування.
Хтось скаже, що я це все придумала, що ніякого сексизму з боку влади тут нема. Але ви просо згадайте, як Зеленський за неї заступився: «Не дам обіжать дєвочку!» Ось воно! Ось це і є в очах Зе ключова риса Юлі – не те, що вона має відповідати рівню професіонала, який обіймає важливу державну посаду, не те, що від її комунікації залежить імідж країни і президента в світі, а тільки те, що вона ДЄВОЧКА.
Сьогодні подружка уславлювача терористів Гордона взяла в Юлі інтерв’ю як в однієї з найвпливовіших жінок країни, а Зеленський у своєму привітанні заявив, що без жінок всі чоловіки просто БІОЛОГІЧНІ СТВОРІННЯ. Підозрюю, що таку геніальну просвітницьку думку йому теж написала Мендель. Хоча міг і сам, бо у випадку професіоналізму вони таки на одному рівні. Ось тут, уже знаєте, справжня гендерна рівність.
Тому з рівністю в нашій країні все добре. У нас от тільки з мізками останні два роки туго.

Loading...