Всі ми пам'ятаємо, що наступного року в Україні пройдуть вибори і президента і до Верховної Ради. Кілька ремарок.
Що доброго у передвиборному (2018) році? Цього року знизиться політичне протистояння у суспільстві (серед розумних людей). Адже під час будь якої дискусії про політику у будь який момент ви чи ваш опонент може сказати: Гаразд, чого ми сперечаємось, адже наступного року вибори. Народ сам все вирішить. Адже що може бути кращим ніж демократія та влада народу. Коли на чесних виборах народ сам обере собі владу. Саме ту, яку він хоче. Саме ту, яку він заслуговує.
Вибори наступного року будуть як референдум. Референдум про евроатлантичний рух України. Скажемо "так" чи будемо рухатись у протилежний від Европи й НАТО бік? Скажемо "так" буржуазним реформам здоровго глузду від МВФ чи будемо рухатись у протилежний бік — до популізму й більшовизму??
Все в руках та голові виборця. Як вирішить — так і буде. Канадійський виборець голосувати замість нас сюди не прилетить.
Дуже сподіваюсь, що коаліція у Верховній Раді проголосує якомога більше реформ ще цього року, аби надійно розігнати локомотив України від недоімперії подалі.
Дуже сподіваюсь на появу цього року в Україні буржуазних партій здорового глузду — консервативних і право-ліберальних. Адже у суспільстві вже сформувався величезний запит на такі сили, електорат готовий, а ніша абсолютно є порожньою. Адже тяжко сьогодні назвати наші партії, які претендують називатись "европейськими" після того, як вони голосують за мораторій на ринок землі.
Ось такі думки. Ну і паспорти деяких (підкреслюю — деяких) пенсіонерів та батьків сховати у день виборів не завадить. Якщо ви точно знаєте, що вони захочуть голосувати за більшовизм і популізм. Знову роздоріжжя історії
ПРО ПАРТІЮ
У продовження попереднього посту, про передвиборний рік. Щодо партії. В мене наразі немає жодних думок і жодних планів щодо цього. Я вважаю, що цей процес має йти максимально природньо і лише знизу. Дозрівати разом зі суспільством, разом з дозріванням політичної нації та її нової політичної еліти. Не думаю, що до найближчих виборів щось вийде (без капіталу). Але процес можна ініціювати, і немає сенсу тримати джина у пляшці.
З чого можна розпочати процес? З чого має починатися партія, яка хоче дозрівати знизу? Не з грошей.
Вона повинна починати дозрівати з програми. Та не з програми за все доюре, прот всього поганого. А з майбутньої Конституції України. Якої ми б хотіли її бачити? А потім буде і програма.
Є нарис (проект) Конституції, який написали мої знайомі. Він годиться для того, аби з чогось почати. Треба почати його обговорювати й пропонувати своє. Хвалити, критукувати, опонувати, тощо.
Чим мені подобається ця Конституція? Вона лаконічна, як конституція США. Це суть та ідея країни. А решта — буде і має бути в законах.
Вона право-ліберальна та сучасна, але водночас враховує історичний досві, традиції та подлітичну культуру України в минулому.
Проект цієї Конституції не запатентовано. Беріть його, впроваджуйте, використовуйте, обговорюйте, поширюйте. Лиш би на користь Україні.
