"За що нам такий сором?" - Віктор Бобиренко

"За що нам такий сором?" - Віктор Бобиренко

Пряма цитата президента з пресухи для іноземних ЗМІ, буквально на перших хвилинах:

- Я хочу, щоб ви це зрозуміли: нам потрібна єдність нашого народу. Народ повинен бути впевнений у своїй армії. В своєму президентові. Він повинен довіряти своїй владі і своїм спец службовцям.

Все, далі можна не дивитися. Чувак на повному серйозі із виключною САМОВПЕВНЕНІСТЮ заявляє, що я маю бути впевненим у своєму президентові.

А я навпаки – абсолютно не впевнений.

Зеленський вимагає від мене впевненості у всій владі.

Ну да. І значить у всіх Слугах? І в тому (забув) який аналнєпрєдлагать? І у Трухіні? І в Арахамії з його вилизуванням Найвеличнішого? І Корнієнку маю довіряти з його корабельними соснами? І тому гвалтівничку? Чи пацанчику, який бабі говорив собаку продати, щоб тарифи сплатити?

 А безбашенна Галя Третьякова? І їй довіряти?

Чи може Уряду Шмигаля я маю вірити як собі? Боже, з якого числа?

А, може я маю бути впевненим у спец службовцях, які живуть в одному будинку з безбашенними громадянами Росії? Яких за правильний секс з секретаркою президента ставлять одразу замміністрами?

Може мені треба довіряти Вані Баканову, якому не довіряють навіть лейтенанти СБУ?

Слуги брешуть від початку свого існування. Я ось сам завжди кажу студентам: усі узагальнення неправдиві. Згідно цієї парадигми я мушу визнавати, що не усі Слуги – брехуни. Але я не знаю не брехливих слуг.

Я таких не знаю зовсім.

Володимире Олександровичу! КОМУ довіряти?

Ви там вабще з катушок з’їхали. Як можна вірити людям, які брешуть ПОСТІЙНО?

І знаєте – він говорив це з таким апломбом, що я фібрами відчуваю: він сам у це вірить.

Тобто, якщо я, як Станіславський, крикну йому на сцену: «Нє вєрю» - він образиться щиро.

А може ще й заплаче від образи.

Бо не зрозуміє: як це йому можна не вірити?

Кароче: я під впєчатлєнієм буквально з першої хвилини.

Ей там, в офісі президента: що ви там йому даєте, що у нього така корона виросла?

Що ви всі курите?

Як же ж стидно перед іноземцями.

Боже, за що нам такий сором?

Україна відбудеться. Але нашим внукам як ми будемо пояснювати?: що ми ОТАКЕ могли вибрати самі. На вільних виборах.

Хух! Як мені додивитися це його кіно?