Сьогодні Нобелівську премію з економіки отримали Девід Кард, Гвідо Імбенс та Джошуа Ангріст.
Ці лауреати стали одними з перших хто почав використовувати і популяризували так звані "природні експерименти".
Якщо в природничих науках використовують експерименти із контрольною та експериментальною групою, то у соціальних науках з цим важче.
Економісти не можуть змусити контрольну групу людей відмовитись від отримання вищої освіти, або мігрантів селитися в експериментальних регіонах.
Натомість, у природних експериментах контрольні та експериментальні групи виникають самостійно. Наприклад, через зміни у державній політиці чи окремий випадок.
Масштабний потік кубинських іммігрантів до Флориди, спричинений зовнішніми факторами (політикою Куби) зробив цей штат "експериментальною" групою у дослідженні лауреата Девіда Карда та дозволив порівняти її із іншими схожими штатами, до яких не було такого "випадкового" наплива мігрантів.
Дослідження показує, що міграція мала лише незначний ефект на зарплати та безробіття місцевих працівників.
У іншому дослідженні Кард спостерігав, як рівень мінімальної зарплати впливає на зайнятість. Для цього він порівняв зайнятість працівників фаст-фуду у Пенсильванії (де виросла “мінімалка”) та Нью Джерсі (де “мінімалка” не змінилась).
Підвищення “мінімалки” не мало значного ефекту на зайнятість (хоча щодо цього висновку досі тривають дебати та інші дослідження показують протилежні результати).
Джошуа Ангріст разом із співавтором Аланом Крюгером показали що освіта підвищує доходи. Для цього вони звернули увагу на державну політику, яка не дозволяє школярам покидати школу до того як їм виповнилося 16 чи 17 років.
Учні, що народилися на початку шкільного року можуть покинути школу раніше, тоді як ті що народилися в кінці шкільного року, мусять вчитись довше.
Таким чином, така випадкова обставина як дата народження розподіляє людей в “контрольну” групу, яка отримала меньше освіти чи “експериментальну”, яка отримала більше.
