"Закон про оборонне виробництво" - Павло Вернівский

"Закон про оборонне виробництво" - Павло Вернівский

Вчора згадував, що в нас нема законодавства, яке регулює функціонування економіки у воєнний час.

Давайте трохи розповім про схожий закон в США. Не з часів Першої чи Другої війни, а діючий закон. Маю на увазі, Закон про оборонне виробництво (Defence Production Act), який був прийнятий в 1950 році і продовжує діяти по сьогоднішній день.  

Сам закон був прийнятий у зв’язку з необхідністю мобілізації економіки в період Корейскої війни. І президент Гаррі Трумен, керуючись досвідом свого попередника Рузвельта, пояснював необхідність закону наступним чином:

Нам потрібні закони, які забезпечуватимуть оперативне та адекватне постачання для військового та необхідного цивільного використання. Тому я рекомендував, щоб Конгрес надав уряду повноваження спрямовувати потік матеріалів для основних цілей, обмежувати їх використання для несуттєвих цілей і запобігати накопиченню непотрібних запасів.

Наприклад, згідно цього закону Конгрес створив фонди DPA для фінансової допомоги вітчизняній промисловій базі. І органи виконавчої влади можуть гарантувати приватні позики або надавати прямі позики, щоб уникнути дефіциту промислових ресурсів, необхідних для потреб національної оборони. Крім того, державні агентства можуть брати на себе зобов’язання купівлі певного об’єму продукції протягом певного часу або надавати субсидії приватним підприємствам з метою підтримки, розширення або відновлення потенціалу внутрішньої промислової бази, необхідної для національної оборони.

Насправді, зобов’язання купівлі певного об’єму продукції протягом певного часу (purchase commitment) це дуже важлива річ, яка дає можливість бізнесу розуміти майбутній попит і під нього нарощувати виробничі потужності. А в Україні чиновникам чомусь необхідно пояснювати ці елементарні речі.

Окремо DPA дозволяє виконавчим органам контролювати розподіл поставок, сировини та послуг у будь-який спосіб, необхідний для сприяння національній обороні. Причому слово «контроль» значить, що держава може створювати інструменти для забезпечення поставок сировини чи комплектуючих. Наприклад, Defense National Stockpile Center є агентством США з аналізу, планування, закупівлі та управління матеріалами, критичними для національної безпеки.

А ще в законі DPA є така штука як рейтингові замовлення, які вимагають від приватних компаній віддавати пріоритет державним замовленням над своїми існуючими комерційними зобов’язаннями.

Ну і наостанок головною «фішкою» закону були надзвичайні повноваження, які дозволяли швидко та ефективно приймати рішення в надзвичайний ситуаціях.

Умовно кажучи, ми допомагаємо тобі розширити виробництво, даємо гарантоване замовлення на декілька років вперед, допоможемо тебе забезпечити сировиною і комплектуючими, але ти зобов’язаний займатись лише нашим замовленням.

І я не знаю як ви сприймете цю інформацію, але коли світ зіткнувся з пандемією Ковід, то саме завдяки положенням цього закону, США змогли швидко наростити виробничі потужності для виробництва вакцин. А зараз положення цього закону дозволяють Байдену підтримувати Україну.

А ви думайте, чи треба нам такі закони чи ні…