Найближчим часом Верховна Рада може розглянути та прийняти (!) так званий закон про «олігархів», який був ініційований Зеленським.
Цікаво, чи звернуть увагу розробники закону та народні депутати на висновок Головного науково-експертного управління Верховної ради (ГНЕУ), в якому фахівці управління знайшли купу логічних помилок, незрозумілих трактовок та декларативний характер деяких статей.
За результатами аналізу проекту Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» Головне управління не може підтримати його прийняття у запропонованому вигляді з огляду на численні зауваження.
Серед іншого, Головне управління вважає основну ідею законопроекту і, відповідно, усі його положення в цілому сумнівними з точки зору їх відповідності ст. ст. 8, 19, 106 та 107 Конституції України.
Текст висновку займає 12 сторінок. Спробуємо виділити основні зауваження.
➡️процедура розгляду питання про визнання особи «олігархом» має ознаки неправової процедури і закладає можливості для зловживань.
➡️проект не містить запобіжників від можливого вибіркового застосування відповідної процедури.
➡️дія положень проекту потенційно може бути поширена на осіб, кількість яких є в десятки, а, можливо, й у сотні раз більшою, аніж коло тих осіб, які нині асоціюються у громадській думці та в уявленнях суспільства зі словом «олігарх». На нашу думку, оголошення «олігархами» такої кількості осіб не відповідає задекларованій меті законопроекту.
➡️заборона здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій. Встановлення відповідної заборони реально не усуває ризиків фінансування політичних партій олігархами через третіх осіб або підконтрольні їм юридичні особи.
➡️запропонований порядок інформування публічних службовців про контакти з «олігархами» навряд чи можна визнати ефективним.
➡️незрозуміло, чому не віднесено до категорії контактів спілкування за допомогою телефону чи засобів електронного зв’язку, адже нині це найбільш поширені способи спілкування
➡️з положень законопроекту незрозуміло, чи несе відповідальність публічний службовець за неподання декларації про контакти у разі, якщо представник «олігарха» не повідомив його, що він представляє згадану особу.
➡️не можна вважати прийнятним і справедливим підхід, за якого одні публічні службовці за одне й те саме порушення (неподання або недотримання строків подання декларації про контакти з особою, включеною в Реєстр олігархів, або її представником) будуть піддані найсуворішому виду дисциплінарного стягнення (звільненню з посади), а інші – фактично відбудуться публічним осудом.
➡️зі змісту законопроекту незрозуміло, хто і як буде перевіряти, фіксувати й доводити випадки контактування публічних службовців з «олігархами». Без запровадження відповідного механізму фіксування та доведення контактів публічних службовців з «олігархами» вказаний припис матиме декларативний характер.
➡️осіб, включених до Реєстру олігархів, пропонується зобов’язати подавати декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У той же час, вказані особи не будуть нести ні адміністративної, ні кримінальної відповідальності за порушення вищезазначеної вимоги фінансового контролю.
⁉️Як і чим потрібно простимулювати депутатів, щоб вони проголосували за відверто сирий законопроєкт, прийняття якого буде мати важкі наслідки не для «олігархів», для них у законі чимало привидів звертатись до суду, а для держави, керувати якою у ручному режимі все більше намагається звичайний клоун та злодій.
