Щойно Зеленський прийшов до влади – було сформовано своєрідний тріумвірат.
Зеленський як бренд. Коломойський і Пінчук як власники потужних медіа-холдингів, які забезпечували йому іміджеву підтримку.
Потім у тріумвіраті почали слабшати позиції Коломойського, бо він спровокував проти себе і тут, і за кордоном багатьох.
Потім до тріумвірату додалися Ахмєтов і Аваков, які власне «пересиділи» Коломойського. Ну і через різні канали на Зе впливають проросійські сили. Благо Володимир Олександрович сам в душі – махровий совок. Такий зараз раскладєц.
Але що цікаво. І я сам, і кілька колег по-цеху думали, що відсторонення Коломойського від процесу прийняття управлінських рішень призведе до жорсткого протистояння у площині Офіс президента і 1+1.
А цього не відбулося. Хоча усі історичні аналогії підсвічують: конфлікт має бути. Він неминучий.
Я думаю з цього приводу ось-що.
У Зе! не буде такого конфлікту із Коломойським, як у Коломойського з Порошенком. Там була заруба. А тут вчитель і невмілий учень. Але як би не радили учню вчителя розписать по бєспрєдєлу (кращий варіант - здати американцям) Зеленський, який виріс у єврейській сім’ї – мабуть має до ІВК певний пієтет.
Так, можливо і Коломойський десь не може враз зненавидіти своє творіння.
Тому ми бачимо парадоксальну ситуацію. Замість відібраного ПриватБанку і Антиколомойського закону, ІВК дали можливість нацарювати в Центроенерго майже 4 мільярди гривень, через ручні суди пробачили борги державі його підприємствам.
Тобто, замість конфлікту – замість віджатого за вимогою МВФ дали інший огородік. Не такий, звичайно удобрений, але щось є.
А тут днями прийшло нове повідомлення. Огородік намічається неслабенький. А по жирності – огого.
Міністерство оборони, вперше з 2015 року, підписало контракт на поставку 3550 тон авіаційного топлива з компанією Коломойського «Укртатнафта». Там правда є і державна доля в 43%, але то таке.
Але що цікаво. На тендер подавалося 6 учасників. Але до 11 червня пропозиції усіх інших компаній були відхилені тендерним комітетом з формулюванням «наявність невиправлених недоліків у тендерній документації». Ось так.
Іншими словами – збрили інших учасників і обрали фірму ІВК – з пропозицією на 29% дорожчою від інших.
Так я так думаю, що це перша ластівочка.
Далі багато міністерств зобов’яжуть віднестися з розумінням до пропозицій з боку підприємств ІВК.
А так-як систему закупівель PROZORRO множать на нуль і тенедери зараз виграють ті хто має виграти, не сумнівайтеся, справи Ігоря Валерійовича підуть вгору.
Коли вже вони нажруться, хтозна?