"Зе!Парадокси" - Віктор Бобиренко

"Зе!Парадокси" - Віктор Бобиренко

Спікер Верховної ради Стефанчук порекомендував народним депутатам в рамках Національного тижня читання прочитати 5 наступних книг:

- "Найкраще", Григорія Сковороди;

- "Європа. Історія" (Europe. A History), Нормана Дейвіса;

- "Імперія повинна померти" ("Империя должна умереть. История русских революций в лицах. 1900-1917 гг."), Михайла Зигара;

- "Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію" (The Churchill Factor. How one man made history), Бориса Джонсона;

- "Застеляйте ліжко. Дрібниці, які можуть змінити ваше життя, а можливо, і світ", Вільяма Г. Макрейвена .

Що я скажу. Воно, звичайно, дарма. Там 80% слуг прочитали дві книги в житті: «Буквар» і зелену.

А тут томіща. Нє вєрю.

Я ось сам нещодавно прочитав Макрейвена. Норм.

І читав Міхаіла Зигаря. Книга цікава, але висновки надумані. Історія від рускіх інтелігентів завжди упереджена.

Навіть якщо вони косять під опозиціонерів. Та і багато там тексту для зелених.

Я би не рекомендував.

 А тепер схотілося перечитати і Сковороду. Земляк.

Але я не про те.

Виявляється, є люди, які читають книги і не розуміють їх. Книга їх не змінює, не виховує.

І я не певен, що приносить насолоду.

Бо як можна доторкнутися до Сковороди і бути на побігеньках у малоосвіченого гопніка з Криворізького кварталу?

І боятися йому слово сказати? І підсижувати свого шефа (Разумкова) за наказом Єрмака?

Як взагалі можна підмахувати Єрмаку?

Як можна доторкнутися до Черчилля в інтерпретації Джонсона і бути несамостійним політиком?

Висновок явний: Стефанчук букви знає, в слова їх складає – прочитаного не розуміє.

Я от порадив би цьому політику перечитати «Айвенго» Вальтера Скотта.

«Чорну стрілу» Стівенсона.

«Тигроловів» Багряного.

І обов’язково "Баладу про боротьбу" Висоцького.

Почитати щось, що може зробити людину благороднішою. Високою.

Не здатною прислужувати високопоставленому бидлу.

І мати гідність.

Та тут власне треба просто згадувати Майдан. Загиблих на ньому. Щоб не потакати злу і не бути конформістом.

Але про що я? Вони правильних книг у дитинстві не читали.

Їм не зрозуміти.