План на березень:
1. Апатію - геть.
2. Лінь - геть.
3. Ниття - геть.
4. Пошук виправдань - геть.
5. Зневіру - геть.
6. Жалість до себе - викидаємо до біса.
7. Звичку відкладати на потім невирішені питання - робимо щось з цим. Сьогодні. Зараз. В цю хвилину.
8. Низьку самооцінку - вивчаємо, пропрацьовуємо, виправляємо.
9. Підборіддя - вище.
10. Плечі - розправляємо.
11. Мрії не працюють, поки ми самі не працюємо.
12. Оточення, що псує наше життя - чистимо.
"Хто я, де я, з ким я" - як би це не звучало комічно в контексті колись виступів нашого президента - повинно бути настільки зрозумілим самим собі (навідміну від слабких та інфантильних), щоб "від зубів відскакувало".
- Я українець/українка;
- Я у себе вдома, на найкращій в світі землі;
- Нас таких (свідомих, мудрих, сильних, дієвих) багато. Тобто я - не один /не одна.
Чому би саме в березні:
- не перестати чекати - почати жити? (Якщо в когось була ця психологічна проблема).
- Не поставити крапку на тому, що себе віджило?
- Не впустити в своє життя нове і нових?
- Не почати робити щось таке, що не робив вчора? Або ж не робив ніколи?
Життя виховує або батогом, або пряником. І на мій погляд, кращі результати тоді, коли йдеш не ВІД чогось/когось поганого, а коли йдеш ДО чогось/когось ціннішого. Коли думаєш не про те, як втекти ВІД проблеми, а як прийти ДО того, що ти хочеш для себе отримати. Тоді твої думки фокусуються не на негативі та складнощах, а на пошуках рішення.
Особливо тепер. Особливо під час війни. Бо іншого разу (шансу, моменту) може не бути.
З початком весни, друзі.
