росія активізувала атаки дронами на стратегічні підходи до південного міста Херсон, що викликало нову хвилю терору серед цивільного населення. За інформацією CNN, ключова мета — міст через Дніпро, що сполучає острів Корабельний з рештою міста. Пошкодження мосту призвело до масштабної евакуації близько 1 800 осіб. Зауважено, що рейди по евакуаційному коридору коротко призупинилися, що стало рідкісною передишкою у місяцях постійних атак. Водночас місцеві жителі й рятувальники підкреслили, що це лише тимчасова пауза. Аналітики наголошують, що дрони не припиняють переслідування — цивільних продовжують «виловлювати» навіть під час спроб ухилитися від боїв. Впроваджена росією практика цілеспрямованої атаки дронами по мирному населенню Херсона отримала назву “дрон-сафарі”. Минулого року у подібних нападах було вбито й поранено десятки, у тому числі дітей, а відео атак активно поширювались у проросійських соцмережах як трофеї.
Згідно з даними CNN, президент США Дональд Трамп та російський диктатор путін можуть провести зустріч вже наступного тижня. Про це заявив високопоставлений помічник Кремля Юрій Ушаков. Зустріч готується, хоча остаточну дату поки не названо. Це може стати першими офіційними переговорами між лідерами США та росії з 2021 року, коли путін зустрічався з тодішнім президентом Джо Байденом у Женеві. Трамп підтвердив у середу, що є «висока ймовірність» особистої зустрічі з путіним «дуже скоро», особливо на тлі зусиль Вашингтона щодо припинення війни в Україні. Цьому передували переговори між путіним і спецпредставником США Стівом Віткоффом, який уже вп’яте цього року відвідує Москву. Потенційним місцем проведення переговорів можуть стати Об’єднані Арабські Емірати, припустив Путін після візиту президента ОАЕ Мухаммеда бін Заїда Аль Нахаяна до Москви. За словами Ушакова, локацію вже погоджено, але публічно її не розкривають. Водночас Москва поки не підтримала ідею тристоронньої зустрічі за участі президента України Володимира Зеленського, яку запропонував Віткофф. Сам путін пізніше зауважив, що «в цілому не проти» переговорів із Зеленським, але для цього мають бути виконані «певні умови». Зеленський, у відповідь, заявив, що обговорювались «різні формати зустрічей» — два двосторонні та один тристоронній. «Україна не боїться переговорів і чекає такої ж сміливої позиції від російської сторони. Час завершити війну», — наголосив він. Попри дипломатичні зрушення, Трамп визнав, що «прориву» під час зустрічі Віткоффа з путіним не досягнуто, додавши, що він уже «неодноразово розчаровувався» в російській стороні.
Як повідомляє New York Times спеціальний посланець президента США Дональда Трампа, Стів Віткофф, провів уже п’яту цього року зустріч із путіним. Переговори, що тривали близько трьох годин, відбулися в Москві у середу й стали ключовими на тлі дедлайну, встановленого Трампом, щодо припинення війни в Україні. За словами радника путіна з міжнародних справ Юрія Ушакова, зустріч була «дуже корисною та конструктивною». Сам Віткофф передав «сигнали» від Трампа — на які путін нібито відповів взаємністю. Деталі переговорів обіцяють оприлюднити після того, як Віткофф прозвітує Трампу. У соціальних мережах Трамп охарактеризував переговори як «надзвичайно продуктивні» і заявив, що «досягнуто великого прогресу». Проте жодних конкретних зрушень у врегулюванні війни поки не зафіксовано.
За інформацією BBC у новому витку торговельного тиску на країни, що співпрацюють з росією, президент США Дональд Трамп оголосив про підвищення мит на індійські товари до 50% — вдвічі більше, ніж раніше. За його словами, ці заходи спрямовані на зменшення доходів росії від експорту нафти та примус Москви до припинення війни проти України. Нові мита почнуть діяти 27 серпня. Індія, яка є найбільшим торговельним партнером США в Азії, назвала це рішення “несправедливим” і “невиправданим”. Майже всі $86,5 млрд індійського експорту до США ризикують стати комерційно невигідними, що може коштувати країні 0,2–0,4% ВВП та знизити економічне зростання нижче 6%. Найбільший удар очікує текстильну галузь, а також виробників коштовностей і ювелірних виробів — саме ці сектори найменш захищені.
Уряд Індії заявив, що “вживе всіх необхідних заходів для захисту національних інтересів”, а опозиція назвала дії Трампа “економічним шантажем”. Фахівці зазначають, що наступні 20 днів будуть критичними для ухвалення рішень. Індія опинилася перед вибором: зменшити співпрацю з росією або загострити торговельне протистояння з США. На тлі цих подій експерти також припускають можливість зближення Індії з Китаєм і рсією, зокрема на тлі майбутнього саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Водночас тривають перемовини щодо торговельної угоди між Індією та США, яка досі гальмувалася через сільське господарство і доступ до ринку молочної продукції. Спостерігачі припускають, що політична ціна потенційних поступок може виявитися надто високою.
Також BBC інформує, що 7 серпня набули чинності нові масштабні мита, запроваджені президентом США Дональдом Трампом проти понад 90 країн. У публікації на платформі Truth Social Трамп заявив, що “мільярди доларів тепер надходять до країни” завдяки імпортним податкам, які, за його словами, мають стимулювати повернення виробництва до США та скорочення торговельного дефіциту. Нові мита торкнулися таких країн, як Індія, Лаос, М’янма, Швейцарія, Тайвань і навіть союзників США — Канади, Японії, Південної Кореї. Деякі з них уклали угоди, що дозволяють знизити ставки. ЄС погодився на 15% тариф, тоді як Швейцарія отримала одну з найвищих — 39%, і скликає екстрене засідання уряду.
Найбільш жорсткі заходи стосуються Індії, якій пригрозили 50% митом за закупівлю російської нафти. Делі назвав це “економічним шантажем” і пообіцяв захищати національні інтереси. Аналітики застерігають: Індія може стати лише першою ціллю в новій хвилі “вторинних санкцій” за торгівлю з росією. Окрему увагу Трамп приділив високотехнологічному сектору. Він пригрозив 100% митом на іноземні напівпровідники. Цей крок збігся з оголошенням компанії Apple про нові інвестиції в розмірі $100 млрд у виробництво в США. Деякі великі азійські виробники чіпів, як-от TSMC, Samsung і SK Hynix, можуть уникнути нових тарифів завдяки попереднім інвестиціям у США. Незважаючи на тривалий період невизначеності, ринки Азії відреагували стримано: індекси в Японії, Китаї та Південній Кореї зросли, тоді як в Індії та Австралії — знизились. На думку аналітиків, нові тарифи хоч і дають “стабільність після хаосу”, проте можуть призвести до довготривалих геоекономічних змін. Як зазначив експерт з eToro Фархан Бадамі, дії Трампа можуть змусити союзників США переглянути свої стратегічні орієнтири.
The Guardian пише, що плани провести особисту зустріч між Дональдом Трампом і владіміром путіним можуть зірватися через відмову російського диктатора зустрітися з Володимиром Зеленським — можливу умову Білого дому. Хоча Кремль підтвердив підготовку до саміту з Трампом, путін заявив, що для зустрічі із Зеленським «умови ще не створені». У Вашингтоні ж натякнули, що саміт з путіним можливий лише у форматі з залученням Зеленського. Москва це заперечує.
Радник путіна Юрій Ушаков заявив, що тристоронній формат був згаданий лише американцями, але не обговорювався офіційно. Потенційним місцем саміту путін назвав ОАЕ. У Києві та Європі занепокоєні, що Трамп і путін можуть домовлятись без участі України. Зеленський провів переговори з лідерами Німеччини та Франції, наголосивши, що «реальні рішення можливі лише на рівні лідерів». Водночас Кремль наполягає, що переговори повинні вестися на нижчому рівні, хоча попередні раунди в Туреччині не дали результату. Трамп нещодавно змінив риторику щодо Москви, засудивши удари по цивільних і пригрозивши санкціями. У середу оголосив про нові мита проти Індії через закупівлю російської нафти. Якщо саміт відбудеться, це буде перша зустріч лідерів США і росії з 2021 року.
