По угорщинам питання треба вирішувати кардинально.
І мова не про дурні погрози.
Зараз скандал з Орбаном затихне, але новий день - новий Орбан.
Опозиція в Угорщині на підході не набагато краще. Керівництво в іншій будь-якій сусідній "угорщині" може будь-якої миті почати розігрувати ту ж антиукраїнську карту. Це дає бенефіти, це поки ніяк не покарано Європою. Це антиукраїнська ідеологія і підживлюється вона цілою державною машиною Москви.
Тому....
Буде ще.
Ми маємо почати діяти. І рецепт простий: на АНТИукраїнську ідеологію можна відповісти лише створенням ПРОукраїнської ідеології.
В цьому плані нині серед своїх сусідів ми можемо запропонувати два напрями для умовної "проукраїнські ідеології":
Одну, ту, що вже існує. Будувати проукраїнський рух на апеляції до моралі: українці - правильні хлопці, Україна втягнута в неспровоковану війну, але українське суспільство при цьому б'ється достойно - не ганьбить себе, не страчує полонених, не вбиває ворожий мирняк. Україна достойна цивілізація, українці зберегли людське обличчя навіть перед тиском Зла. І тому висновок: підтримувати українців це моральний обов'язок всіх світлих сил людства.
В цій "ідеології" немає ні краплі брехні. Ми вже по суті її просуваємо.
Так, ця ідеологія не наверне в підтримку України всі 8 мільярдів людства. Не всі 8 млрд керуються вищою мораллю. Більшість керується низьким особистим інтересом. Але ми добре знаємо, що саме одиниці і меншість змінює світ. Тому маємо і далі велику ставку робити на 10-20% популяції, які готові допомагати нам керуючись лише благородним поривом.
Та і є друга, більш "масова" ідеолгія. Її ми і маємо почати просувати саме серед сусідів.
Це панславізм.
Ми маємо вирвати його із потворних лап рашки і використати для наших інтересів.
В ближньому колі (а це вся Східна Європи) ми маємо почати просувати ідею, що Україна це матінка всіх слов'янських народів.
А любити маму - свята справа.
В цьому концепті підтримувати Україну треба, бо через простий історичний факт: половина націй Європи, згідно останніх генетичних досліджень, походять з території України. Пів Європи має наявність культурних зв'язків з територією України. Подібний принцип давно використовують ізраїльтяни в США. Існує навіть таке поняття як "християнський сіонізм", який будується на дивних для когось віруваннях, що християни зобов'язані підтримувати саме юдеїв, бо Ісус з тих країв.
Україна не може дозволити собі нехтувати наявними ресурсами.
При правильному підході слов'янська тема дуже добре "звучить".
1500 років тому українські емігранти пішли у світи і здобули тріумфі над імперіями - могутнім Римським імперіям наваляли. Культ сили - основа будь-якої симпатії.
Разом з собою слов'яни принесли на завойовані ними території нові системи організації суспільства, які "зайшли" місцевим племенам, і процес асиміляції відбувся порівняно безболізно.
Результат тих подій позитивний: слов'янські держави непогано існують й досі.
Ось дослідження цієї "славік супрімасі" і має направляти Україна. Хай інтелектуали по світу вивчають "феномен слов'ян" і феномен українця.
Той факт, що слов'яни ще й наваляли "западнікам", прекрасно ляже в голови всяким дурникам у Європі, які орієнтуються на РФ, бо протистоять тлєтворному Западу.
Швеція і Норвегія просуває ідеологію "вікінгофільства" на зовнішній арені. Університети Швеції платять гранти нашим українським науковцям і українці самі, з задоволенням просувають м'яку силу Північної Європи. Серед українців прямо зараз на наших очах це проявляється в захоплені північноєвропейською естетикою 1000-літньої давності, драккарами, рунами, фольклором і іншими прибамбасами. При цьому нікого не цікавить, що вікінги в дійсності були відсталими суспільствами, які витратили власний потенціал на військове найманство сусідніх правителів.
Я пропоную відноситися без романтизму - адаптувати чужі успішні практики. Україна має почати працювати, як серйозний гравець, а не сторона, що лише реагує.
Спершу ми можемо почати просто фінансувати це як наукові проекти, дослідження, контакти істориків і вчених. Культурні дослідження європейського ядра може спонсоруватися навіть не обов'язково із нашого дірявого бюджету. Але маючи власну політику, ми Україна елементарно змогла б впливати і направляти наявний ресурс в ще більш вигідному руслі.
Також Україна має розробити зовнішню складову: красиву притягальну естетику. Без візуального образу зараз - нікуди.
Часто думка про слов'ян натикається на супротив і аргумент, що їхня матеріальна культура була "простенька". Але це не біда. Це нас не має хвилювати, якщо образ слов'янського воїна вийде неісторичним. В реальності археологією ніколи було не знайдено жодного рогатого шолома вікінгів. Образ дикого дядька в рогатому шоломі придуманий в 19 ст. спеціально навченими людьми. А в реальності броня вікнгів була проста і неказиста.
Тому на сцену в прямому сенсі вийшов Карл Еміль Дьоплер - німецький живописець, театральний художник, дизайнер сцени і театральних костюмів. І саме він для постановки опери Ріхарда Вагнера "Кільце Нібелугнів" додав роги до шоломів персонажів, щоб зробити їх: більш "варварськими", "міфічними" і значно більш ефектними на сцені ніж звичайний гладкий простий шолом тих часів. І нікого не хвилювало, що образ неісторичний, а роги на полі бою це абсурд. Ті роги приймали б всю силу удару супротивника, ворог хапав власника тих рогів за них, ними зручно чіплятися за всяке гілля і одне одного.
Та ось як створюється реальність: візуал так всім сподобався, так добре передав "дикий дух", що закріпився в культурі і суспільній уяві назавжди. І саме образ викликав інтерес у цілих поколінь до скандинавської культури.
Ось вам прекрасний приклад використання поп-культури для пропаганди і навіть науки.
При чому фінансував постановки Вагнера особисто Людвіг II Баварський — король Баварії, а також німецькі аристократи і меценати. Все це просувалося в в 19 ст., в атомосфері романтизації германського минулого і створення культурної ідентичності. Це була культурна політика і працювала вона точно так само, як Симон Петлюра, який відправив Українську республіканську капелу в світові гастролі для демонстрації української культури.
Тому нам треба перестати соромитися слів "пропаганда". Пропаганда це дослівно: "поширення" (ідей, думок, системи поглядів).
Україна має розповідати світу:
--всі слов'яни світу пішли із території нинішньої України.
Словаки, словени, частина поляків, хорвати, серби - вийшли з нашої землі в західному напрямку в історичний період слов'янських мегазавоювань.
Болгари ведуть свою історію від хана Аспаруха і Кубрата, - а їхні історичні артефакти знайдено саме у нас - на Полтавщині і біля Запоріжжя (принаймні самі болгари в це вірять).
В Чехії недавно був скандал через шкільні підручники історії, в яких написали, що чехи це вихідці з території України.
Навіть велика частина населення Угорщини це мадяризовані слов'яни. Якщо нам треба створити в сусідній країні заражений імперськими фантомними болями противагу орбанівській антиукраїнській істерії, то треба починати з основи - історичних уявлень угорців про себе. Створити альтернативний імперсько-реваншистському погляд на минуле.
Вихідці з території України в 1-у тисячолітті завоювали території куди більші за все, що коли б то не було за всю історію завоювали вікінги. Частина поверталася додому і стала українцями, а частина осіла на нових землях і стала іншими народами. Тому без імперського чванства ми спокійно можемо поширювати ідеї серед сусідів, що наші предки-аграрні воїни це сила. Що саме аграрна мирна культура перемогла всі інші войовничі.
А ми, Україна - історичний культурний motherland всіх наших добрих сусідів.
Ми через період окупації у 19 ст., зрозуміло, не мали змоги заявити свої права на панславізм. А тому тоді їх заявила росія. Вона це вивернула в різних країнах в ідею русофільства. Росія будує солідарність сербів, болгар і інших народів на ідеї, що меря-мєщера - "тоже славянє". Це переважно і причина огиди до цієї теми. Але не варто плутати огиду до рашки з огидою до теми, яку вона заплямувала своїми руками.
Позитивні форми "об'єднання слов'ян" набуло у 20-му столітті в якості ідеї спільної відсічі німецькому нацизму.
Позитивний висновок із цього можна зробити такий, що Москва в принципі на практиці довела можливість використання слов'янської солідарності (за достатніх зусиль) для відсічі спільному ворогу. Просто тепер спільним ворогам має стати сама Московія.
На відміну від Москви, яка вигадувала казки і штучне слов'янське походження, у нас є чітка історична основа, писемні докази, тверді факти і навіть сучасні дослідження.
Ще у 6 ст. Прокопій Кесарійський в ті ж часи писав не про рускіх московитів, а про мешканців нашої землі:
— «Народи, які тут [у Пн. Причорномор'ї] живуть, у давнину називалися кімерійці, тепер звуться утигурами. Далі на північ від утигурів займають землі незліченні племена антів».
— «...Майже кожен рік, як Юстініан (527—565 рр.) став володіти Римською державою, робили набіги і творили жахливі справи супроти римського населення гуни, склавіни і анти». «... Мідійці і сарацини розграбували більшу частину Азії, а гуни, склавени і анти — всю Європу, руйнуючи до основи одні міста, а інші прискіпливим чином обібрали грошовими контрибуціями».
Йордан (Гетика):
— ...від витоку річки Вістули (Vistulae), багатолюдна нація венетів (Venetharum natio – Венетарум) розселилася на величезних просторах, хоча їхні назви тепер можуть змінюватися між різними родинами та місцями, але так (венетами) раніше називали переважно склавенів і антів (Sclaveni et Antes)» [V.34].
— "Анти ж – найсильніші з обох племен (слов'ян) – поширюються від Данастра до Данапра, там де Понтійське море утворює вигин…"
Все лежить у нас під ногами. Беремо і погнали використовувати.
Ми не можемо дозволити собі і далі пасивно спостерігати, як за російського впливу з'являється черговий антиукраїнський Орбан, а його заразний ідіотизм перескакує в сусідні голови. Як держава, Україна зобов'язана нарешті розробити конкретні міри і почати впроваджувати власні контрдії.
Зараз ми всі - маємо однакові права на цю історичну спадщину, але наша спільна колиска починалася тут.
