Французькі далекобійні засоби. Огляд актуальних проєктів – Фабіян Гоффманн

Утой час як європейські держави докладають зусиль до переозброєння у сфері далекобійних ударів, Франція вирізняється вже самою кількістю національних програм розробки, які наразі ведуться. Це відрізняє її від інших європейських країн, які, на краще чи на гірше, обрали шлях використання американських технологій, щоб закрити нагальні прогалини у спроможностях.

Цей текст оглядає французькі програми далекобійних і глибоких ударних засобів у чотирьох категоріях спроможностей: реактивна артилерія, крилаті ракети, балістичні ракети та доступні за ціною засоби одноразового застосування.

Можливо, не дивно, що широта цих зусиль викликає питання щодо фінансової та промислової спроможності. Втім, нещодавнє і доволі рішуче ухвалення Францією концепції доступних рішень для далекобійних ударів може зробити її європейським лідером у цій сфері.

Французькі програми засобів далекобійних і глибоких ударів

Загалом французькі виробники розробляють 13 окремих систем для далекобійних і глибоких ударів, які узагальнено в таблиці нижче і докладніше розглянуто у наступному розділі.

Реактивна артилерія

У рамках програми FLP-T французькі виробники наразі розробляють два конкурентні проєкти керованої артилерійської ракети дальністю 150 кілометрів – концептуально подібної до американської GMLRS-ER, яку запускають з HIMARS.

MBDA та Safran пропонують Thundart, тоді як ArianeGroup і Thales спільно пропонують FLP-T 150 (імовірно, тимчасова назва). Програма передбачає закупівлю щонайменше 13 французьких систем MLRS до 2030 року, тож проєкт-переможець досягне початкової оперативної готовності на початку 2030-х.

Хоча, схоже, є зацікавленість у французькій артилерійській ракеті в діапазоні 150-300 кілометрів, яка б відповідала американській M57 ATACMS чи південнокорейській CTM-290, таку систему наразі в рамках програми не планують. Втім, FLP-T передбачає розвиток спроможності далекобійних ударів на понад 500 кілометрів, про що йдеться в наступному розділі.

Крилаті ракети для ударів по наземних цілях

Франція наразі має три програми крилатих ракет для ударів по наземних цілях.

Перша – SCALP-EG Mk. 2, яка, як випливає з назви, є розвитком наявної крилатої ракети повітряного базування SCALP-EG і, ймовірно, отримає вдосконалені функції наведення, виявлення цілей і планування місій, водночас здебільшого зберігаючи оригінальний планер та сумісність із наявним парком носіїв. Mk. 2 насамперед задумана як засіб продовження ресурсу, що закриватиме розрив до моменту, коли на початку 2030-х на озброєння надійде французька крилата ракета повітряного базування наступного покоління.

Цією системою наступного покоління є STRATUS LO, що розробляється в рамках програми, раніше відомої як Future Cruise/Anti-Ship Weapon, яку Франція веде спільно з Великою Британією та Італією. STRATUS LO – це один з двох варіантів у рамках цієї програми, інший – STRATUS RS. STRATUS LO – дозвукова малопомітна крилата ракета для ударів по наземних цілях; STRATUS RS – надзвукова крилата ракета для ударів по наземних цілях із цільовою максимальною швидкістю 3-5 Махів.

Для Франції STRATUS LO передусім замінить SCALP-EG. Натомість STRATUS RS виконуватиме загальну багатофункціональну роль; її також задумано як спеціалізований засіб для подавлення / знищення ППО (SEAD/DEAD) і ураження критичних за часом цілей для парку Rafale F5. STRATUS LO має досягти початкової оперативної готовності близько 2032 року; STRATUS RS, ймовірно, не стане боєздатною до 2035 року.

Нарешті, MBDA розробляє Land Cruise Missile – крилату ракету наземного базування для ударів по наземних цілях, адаптовану на основі Missile de Croisière Navale, французької крилатої ракети корабельного й підводного базування для ударів по наземних цілях, яка досягла початкової оперативної готовності у 2017 році. Перші випробувальні пуски заплановано на 2027-2028 роки. Land Cruise Missile задумана для заповнення сегмента дальності понад 500 кілометрів у рамках програми FLP-T, з імовірною дальністю понад 1000 кілометрів і потенційною початковою оперативною готовністю на початку 2030-х.

Балістичні ракети

Програма Missile Balistique Terrestre (MBT) під керівництвом ArianeGroup є поверненням Франції до спроможностей звичайних балістичних ракет після тридцятирічної перерви.

Два варіанти представили у вигляді макетів на Паризькому авіасалоні в червні 2025 року. Перший – одноступенева балістична ракета на твердому паливі з базовою дальністю понад 1000 кілометрів, що запускається з вантажного шасі стандартної транспортно-пускової установки. Другий – двоступеневий варіант, що подовжує дальність до 2000 кілометрів і більше. Обидва значною мірою спираються на досвід ArianeGroup у твердопаливних ракетних двигунах, розроблених для балістичної ракети підводного базування M51 та сімейства ракет-носіїв Ariane.

Програму офіційно профінансовали в бюджеті 2026 року початковою сумою 15,6 мільйона євро на роботи з оцінки здійсненності, із зростанням загального обсягу фінансування приблизно до 900 мільйонів євро до 2030 року. Реалістичний строк досягнення початкової оперативної готовності одноступеневого варіанта – початок або середина 2030-х; двоступеневий варіант, імовірно, з’явиться ще пізніше.

Двоступеневий варіант з часом може отримати гіперзвуковий планувальний блок, що базуватиметься на досвіді програми V-MAX, демонстратор якої був успішно випробуваний у червні 2023 року з використанням американської зондувальної ракети-носія. V-MAX2 – наступний демонстратор гіперзвукового планувального блоку – за конструкцією ближчий до майбутньої серійної системи. Його випробування спочатку планували на 2025 рік, однак відклали після того, як Франція вирішила відмовитися від залежності від американських ракет-носіїв.

Тепер Франція очікує завершення двоступеневої зондувальної ракети SyLEx, яку також постачає ArianeGroup, – вона потрібна, щоб підняти виріб на висоту перед відновленням випробувань гіперзвукового планувального блоку. Зондувальну ракету не планують запускати раніше 2027 року, що, ймовірно, зміщує гіперзвукові випробування на кінець 2020-х, а кінцеве розгортання – далеко в 2030-ті.

Малобюджетні системи далекобійних ударів

Зрештою, Франція працює над трьома окремими програмами засобів далекобійних і глибоких ударів, націленими на формування доступної маси.

Перша – MBDA One-Way Effector (OWE), реактивний далекобійний ударний дрон із дальністю 500 кілометрів і бойовою частиною 40 кілограмів. Французьке управління озброєнь (DGA) розмістило підтверджене замовлення на розробку та виробництво в січні 2026 року, а початкові поставки французьким збройним силам заплановано на середину 2027-го. MBDA заявляє про можливість наростити виробництво до 1000 одиниць на місяць завдяки партнерству з виробниками автомобільної промисловості. Початкову законтрактовану кількість не розкрито, але, ймовірно, йдеться про кілька сотень.

Друга програма – Crossbow від MBDA, важчий засіб одноразового застосування з бойовою частиною 300 кілограмів і дальністю 800 кілометрів, який має схожість із конструкціями мінікрилатих ракет, популяризованих Україною, над якими працюють кілька інших виробників. Жодного підтвердженого виробничого контракту немає.

Третя програма – Chorus, що розробляється компанією Turgis & Gaillard у партнерстві з автовиробником Renault. Вона передбачає далекобійну ударну систему з бойовою частиною 500 кілограмів, дальністю 3000 кілометрів і швидкістю приблизно 400 кілометрів на годину. Систему зазвичай описують як дрон, хоча, схоже, вона має більше спільного з малобюджетною важкою крилатою ракетою на кшталт української FP-5 "Фламінго". DGA уклала валідаційний контракт на 35 мільйонів євро, у рамках якого до літа 2026 року для оцінки поставлять близько десяти дронів. У разі успішних випробувань може бути укладено десятирічний рамковий контракт на суму близько 1 мільярда євро.

Франція також підписала Лист про наміри щодо ELSA OWE 500+ (European Long-Range Strike Approach), укладений у лютому 2026 року шістьма європейськими державами. Він передбачає спільну розробку засобу одноразового застосування з дальністю понад 500 кілометрів і собівартістю одиниці менш як 100 000 євро. Програма перебуває на етапі оцінки здійсненності і поки що не дійшла до контракту на розробку. OWE від MBDA може стати промисловою основою для багатосторонньої європейської ініціативи засобів далекобійних ударів, хоча ще належить з’ясувати, чи зійдеться програма ELSA саме на цій конструкції, чи на іншій.

Перспективи і виклики

Французький портфель засобів для далекобійних і глибоких ударів на папері є найамбітнішим у Європі. На всіх рівнях спроможностей французька промисловість розробляє або нещодавно законтрактувала більше окремих систем далекобійних ударів, ніж будь-яка інша європейська держава.

Ключовими обмеженнями будуть фінансова потужність і промислова пропускна здатність. MBDA та ArianeGroup водночас ведуть програми розробки майже в кожній зі звичайних категорій далекобійних ударів, розглянутих вище, і водночас підтримують у строю наявні системи та виконують зобов'язання з ядерної модернізації – ASMPA-R, ASN4G та M51.4, які поглинають значну частину інженерної спроможності.

Очевидним є й часовий ризик. Кілька програм уже відстають від графіка, а послідовні залежності означають, що збій в одній програмі може поширитися на інші. Розрив у спроможностях FLP-T – період між виведенням з експлуатації нинішнього парку MLRS і постачанням систем FLP-T – вже є підтвердженою короткостроковою проблемою без готового рішення. Інакше кажучи, як і в решті Європи, повноцінного французького переозброєння у ракетній сфері не варто очікувати раніше за середину 2030-х, що залишає невирішеним вікно кінця 2020-х, яке європейські посадовці визначили як потенційно найбільш небезпечний період.

Втім, французькі зусилля частково були рішучішими, ніж в інших європейських держав. Це особливо стосується доступніших спроможностей для глибоких ударів, де Франція уклала тверді контракти на розробку та закупівлю, нехай і в обмежених обсягах та задля підтвердження концепції, тоді як інші європейські держави й далі застрягли на етапі планування. Якщо Франція дотримуватиметься курсу і вестиме ці програми дисципліновано, вона може стати європейським лідером у цій сфері спроможностей.