Чи то пак під знаком очікуваного рішення Федерального резерву, тому що де-факто вибору в них і не було. Ринок давав ймовірність у 90% на підняття ставки і в таких умовах у регулятора просто немає іншого вибору. Інакше можна втратити довіру остаточно і тоді система піде в рознос дуже швидко. В результаті Кевін Ворш, якого Трамп поставив опускати вартість грошей в економіці вимушений підняти ставку на 0,25 відсоткових пункта, до 3,75–4% і обіцяє зробити це ще один раз цього року. Викликаючи обурені твіти президента США. На тлі рекордних цін на дизель, нервових боргових ринків і відсутності перспективи завершення війни в Затоці, це і не дивно. А ще 9 місяців тому ринки чекали зниження облікової ставки тричі цього року, а нафта коштувала 60 доларів за барель. І, звісно, у всьому винен Зеленський. Тут навіть питань немає. Нафта то продовжує торгуватись вище 100 доларів за барель. А дизель вийшов на рекорди не тільки в США, але і в Європі. Особливо на тлі зупинки поставок з Саудівської Аравії. Вартість спотових партій дизельного пального в Європі вийшла на рекордний рівень у 1644 долари за тонну. Це вже вище, ніж було у квітні, коли ціна доходила до 1593 доларів за тонну. При таких цінах на кордоні України дизель коштує 98,5 грн за літр. Так що дивуватись цінам на заправках не варто.
Звісно, продовжують нервувати боргові ринки по всьому світу. На цьому тижні дохідність 10-ти літнього американського боргу перевищувала 5%. Ще один психологічно важливий рівень. А при розміщенні 20-и літнього боргу, напередодні рішення ФРС, американський Мінфін зіткнувся із найменьшим попитом в історії. Ринок вкотре намагається показати міністру фінансів США хто головний. Та і не тільки йому. В результаті голова ФРС вимушений використовувати агресивну риторику, показуючи, що хрест на пузі він поборе інфляцію, чого б це не вартувало. Що правда, на ціну на нафту він впливати не здатен. Він же не Зеленський. А ринок акцій поки що тримається і не бачить причин для песимізму. В результаті, ранок п’ятниці індекс S&P500 почне на позначці 7637 пунктів, шо майже на 50 пунктів вище, ніж тиждень тому. Не так і далеко від історичного максимуму. Що лишає Трампу і республіканцям хоч якись шанси на виборах у листопаді, які вони по усім прогнозам зараз із тріском програють. Бо зараз історично найбільша доля грошей пересічних американців вкладена у акції. А саме 48%, тобто половина, грошей покладено у крихкий і супер перекуплений фондовий ринок. Це вже вище на 10% ніж під час бульбашки доткомів. Для порівняння в кеші прості американці зберігають десь 13% від своїх грошей, а в облігаціях і того менше – 10%. І що буде з настроями в США якщо фондовий ринок впаде, важко навіть уявити. Парадокс, але така велика доля роздрібних інвесторів, значна частина яких ще й торгує в борг, скоріш за все вказує якраз на те, що до моменту вибуху бульбашок лишилось дуже недовго чекати. Але у цьому, звісно, буде винен Зеленський.
Одним із результатів підняття ставки і більш агресивної риторики голови ФРС стало укріплення долара. В результаті, ранок п ятниці курс в ключовій валютній парі світу складає 1,148 доларів за євро. Ситуація на ринку нафтопродуктів змусила навіть російський Центральний Банк призупинити зниження облікової ставки, лишивсь на рівні 14%. Не дивно, адже ми знаємо, що Росія тепер імпортер дизелю, що дуже радує українців, але дуже бісить Трампа. І зростання вартості нафтопродуктів є одним із стримуючих факторів навіть у країні бензаколонці. Хоча з іншого боку ціна на Urals підскочила до 120 доларів за барель даючи Путіну впевненість, що він на правильному шляху. Очікували на підняття ставки цього тижня і в Україні. Зростання вартості дизелю працює в Україні так само, як і в США і Європі. Не дуже лишаючи Набцанку вибір. В результаті в четвер НБУ підняв ставку до 16%. Відзначаючи, що інфляція в серпні зростала швидше очікувань. І нарешті вийшли із анабіозу депутати. Хто дав той чарівний пєндєль невідомо, але парламент почав голосувати за необхідні для отримання зовнішнього фінансування гроші. Поки що не за всі і тільки в першому читанні і наслідки бездіяльності вже проявляються, в тому числі у зупинці капітальних витрат. Так що з одного боку рано ще радіти, а з іншого – добре, що процес почався. Якщо депутати продовжать, то до кінця року Україна зможе отримати 29,5 млрд доларів. І можна буде забути розмови про емісію і роль Нацбанку у фінансуванні пенсій. Принаймні на рік так точно.
А то вже і в Лондоні почали звертати увагу на дефіцит бюджету і задаватись питанням, до чого це може призвести. Що приводило до певної напруги на ринку суверенних єврооблігацій. За тиждень українські суверенні єврооблігації втратили в середньому один пункт. Тим більше, в Лондоні зараз проходить велика інвестиційна конференція і інвестори збираються до купи і можуть поговорити. Іноді можуть навіть спіймати когось з українського Мінфіну і задати йому питання в стилі «Якого біса» і «Вони що, безсмертні». Останнє питання має сенс в тому числі на тлі не бажання депутатів посилювати відповідальність за порушення правил дорожнього руху. Проте може за один раз не можна від українського парламентаря вимагати аж так багато ефективності і раціональності і добре, що до них дійшло, що ціна не голосування за закони ЄС і МВФ дуже висока. А ще депутатам, та і всім іншим, показали проєкт бюджету на наступний рік. Радує, що тепер при формуванні бюджету уряд опирається на більш реалістичні макропоказники, що дозволяє запобігти інфляції доходів і не створює додаткового прихованого дефіциту. Який і так з явиться протягом року, адже скоріш за все знов буде більше витрат на армію.
Особливо якщо вдасться продавити повернення до розмови про російські активи. А там щось просувається, адже знов занили представники Росії, згадуючи про грабунок і про те, що їм всі обов’язково все повернуть. Дивно, адже Росія така щедра душа, що пересічний російський бандит може оплачувати весілля для американських мільярдерів, що по сумісництву є родичами Трампа. А ще в українському бюджеті навіть вперше за багато років курс валют не виглядає завищеним на користь долара. Може ще й тому, що ніхто не хотів заголовків «долар по 50». Поки гривня лишається супер стабільною. І курс лишається прив’язаним недалеко від позначки 44,6 гривень за долар. І поки зберігається підвищений інфляційний тиск, навряд чи НБУ буде налаштований надавати український валюті більше свободи. А де велика свобода, суцільна волатильність і активні американські гірки, так це у акціях Swarmer, поки що єдиній компаній, що представляє український сектор мілтеху і торгується на американський біржі. Ці акції постійно ковбасить, але цього тижня стався передбачуваний рекорд волатильності і за 2 дні компанія втратила майже 50% від вартості. І тут вперше Зеленський не винен. Просто закінчився відведений час після IPO коли акціонери, що були в компанії до розміщення акцій на біржі, не могли продавати свої акції. І тут вони дочекались
