Мої колеги та добрі знайомі зараз розділилися на два табори: одні чекають на прорив на переговорах в Абу-Дабі, інші впевнені, що політики знову ні про що не домовляться. І все ж, які можливі сценарії й чого нам в Україні чекати далі?
Отже, за підсумками першого дня переговорів Президент Володимир Зеленський та держсекретар США Марко Рубіо назвали діалог «конструктивним і продуктивним», але попередили, що попереду ще багато складної роботи. У закритих кабінетах паралельно тривають консультації з представниками Європи й НАТО, від позиції яких напряму залежить фінансування українського бюджету та санкційний тиск на Москву.
Відповідно, аналітики й учасники цього процесу виділяють три основні варіанти того, чим завершиться поточний раунд переговорів в Абу-Дабі:
1. Обмежений прагматичний компроміс, тобто сторони не вирішують територіальні суперечки та питання статусу України, але домовляються про конкретні кроки для зниження напруженості. Сюди входять масштабні обміни військовополоненими, «енергетичне перемир'я» (відмова від ударів по критичній інфраструктурі на період зими) і гарантії безпеки для судноплавства в Чорному морі.
2. Затягування процесу й імітація діалогу, коли Москва використовує сам факт переговорів для виграшу часу і спроб домовитися зі США та ЄС про послаблення санкцій. Водночас бойові дії тривають, а РФ намагається використати зимові обстріли для ще більшого виснаження українського тилу й тиску на союзників України.
3. Рамкова угода про припинення вогню — під потужним тиском адміністрації Дональда Трампа сторони узгоджують заморожування лінії фронту з подальшим обговоренням нової архітектури безпеки в Європі, щоправда, у Вашингтоні та Києві вже заявили, що за два дні вийти на такий рівень домовленостей практично неможливо.
І що тепер зміниться для України та гаманців наших громадян? Думаю, зрозуміло всім, що на найближчі місяці підсумки зустрічей в ОАЕ напряму вплинуть на економічну стійкість України, а саме на таке:
- ситуація в енергетиці та витрати на світло (якщо сторонам вдасться узгодити мораторій на удари по енергетиці, Україна зможе пройти зиму без критичних блекаутів, а для бізнесу й громадян це означає зниження екстрених витрат на пальне для генераторів, зарядні станції, стабільну роботу підприємств);
- курс гривні та західне фінансування (стабільність нацвалюти і виплата зарплат бюджетникам критично залежать від зовнішньої фіндопомоги, яку обговорюють із представниками Єврокомісії й країн G7 у кулуарах саміту, і будь-який прогрес у переговорах знижує ризики затримок траншів кредиту, тоді як зрив діалогу може посилити тиск на гривню та вимагатиме від Кабміну пошуку внутрішніх резервів для покриття дефіциту бюджету);
- експорт і валютна виручка (розширення гарантій безпеки в Чорному морі дасть змогу збільшити обсяги морського експорту зерна й металів, а приплив валютної виручки в Україну традиційно стримує девальвацію гривні та стабілізує ціни на імпортні товари);
- перспективи відновлення й залучення інвестицій (в ОАЕ окремо обговорюється економічний трек і залучення коштів на повоєнну відбудову, навіть часткова деескалація стане сигналом для приватних інвесторів і міжнародних фондів до запуску перших програм страхування воєнних ризиків, що згодом створить у нас нові робочі місця).
Тож чекаємо сьогодні, 11 листопада, на продуктивний другий раунд зустрічі в Абу-Дабі після консультацій делегацій зі своїми столицями. І головним індикатором реального зрушення стануть не загальні заяви політиків, а конкретні кроки найближчими тижнями — старт нових обмінів військовополоненими та припинення атак на енергосистему України
