Вже в деклараціях за 2020 рік (зняли перші вершки від роботи в Раді, так сказати) 97 депутатів від Слуги народу та члени їх сімей придбали авто, квартиру, або землю. Це стало відомо після аналізу їх декларацій Комітетом виборців України.
Тобто люди свідомо йшли заробляти на війні. Я підкреслюю - на війні, яка почалася в 2014 році, як би хто не хотів закривати на неї очі. Люди, які свідомо йшли працювати НЕ на зарплату в 50 тис гривень. Може для когось з "обраних" нашим мудрим народом така зарплата здавалася більшою, ніж він мав до цього - але потрапивши до влади, до столиці, вони точно зрозуміли, які суми крутяться в кулуарах, за що їх можна отримати, й куди витратити.
"Я ж нє лох якийсь" - як казав відомий нам всім персонаж.
НАБУ опустило цих заробітчан на землю, нагадавши офіційні умови їх роботи. В офіційних умовах немає слів про надлишки в конвертах - будьте ласкаві, виконуйте зобов'язання. Але ж вони втомились! Це ж не в окопах місяцями без ротації сидіти. А той, хто своєму стаду обіцяв (нехай не прямо) солодке життя у Верховний Раді, тепер не може це стадо зібрати й контролювати.
У нас сильно порушене розуміння того, хто є елітою. Немає балансу, є сильний перекіс в бік російської кальки відносин між владою і населенням. Ми досі мусимо пояснювати владі, що вона - обраний менеджер, і отримуючи кабінет, ти не отримуєш в особисту власність ні бюджетні кошти, ні людей в твоєму місті/селищі. Ти - сервіс. Ти- кризовий менеджер. Ти - надавач послуг від держави. Тимчасовий. Ось і все.
Тому цей зелений дитсадок від Слуг народу втомлює - "хочу/не хочу", "втомився/не втомився". Це якийсь сюр, панове.
