Заяви Міноборони рф про нібито «оточення» українських військ під Добропіллям виглядають як чергова дешева маячня, яка не підтверджується жодним засобом об'єктивного контролю, супутниковими знімками чи доповідями з місць. Це відбувається на тлі того, що на півночі їхню кишку підрізають ще з травня. І навіть до того, як по лінії Катеринівка — Колодязі контратакув Третій корпус, жодного колапсу оборони Сил оборони України там не було і в помині.
1-ий корпус наразі також контратакує , зачистивши інфільтрацію ворога у секторі. противник намагався просочитися в районі населеного пункту Торецьке, щоб перерізати ключові логістичні траси в напрямку Дружківки. Росіяни погнали піхоту у вузьку кишку, прикриваючись Казенним Торцем, розраховуючи на швидке колапсування нашої оборони.
Але замість оперативного прориву вони вперлись в підготовану лінію та отримали наші свіжі сили з глибини. Штурмові групи (зокрема 425-й окремий штурмовий полк "Скеля" та бригади Нацгвардії) за підтримки артилерії та важких дронів просто зрізали цей виступ. Підсумок цієї локальної контри — повністю зачищений район і 237 підтверджених ліквідованих окупантів (чистих KIA).
Будь-який вузький прорив на карті (кишка шириною у 3–5 кілометрів) — це класичний висяк із незабезпеченими флангами. Уся логістика, підвезення боєкомплекту, евакуація поранених та ротація йдуть по вузькому коридору, який цілодобово прострілюється з двох боків перехресним вогнем нашої артилерії (зокрема 155-мм касетними DPICM) та групами ударних FPV-дронів. За таких умов імовірність того, що бензовоз чи вантажівка з БК доїде до передових позицій, дорівнює киданню монетки.
При цьому тактична інфільтрація піхотних груп аж ніяк не означає 100% контролю території — це база. На нулі може стояти наш спостережний пункт, який тижнями постачається важкими нічними гексакоптерами «Вампір» (здатними нести до 15 кг вантажу — від провізії до протитанкових мін ТМ-62 для мінування шляхів) або НРК, із завішеними маскувальними сітками входами та системою підземних «лисячих нір» за пару сотень метрів від ворожого окопу.
У нас функціонували пости за Жеребцем у той самий час, коли противник рапортував про просування в Шандриголове. Сучасна війна на нулі — це не суцільна лінія траншей від моря до моря, а мережа автономних точок для візуального контролю, коригування БПЛА та максимального ускладнення логістики ворога. Коли проводка забезпечення для штурмових груп через таку «липку мережу» стає завданням із зірочкою
