В мене є близький друг. Він не громадянин України. Вже не громадянин. Але він витрачає немалу кількість свого часу та сил на збори, закупівлю всього необхідного для підрозділів ЗСУ і на логістику всього цього в Україну. Так от позавчора він мені сказав:
- Я більше не слідкую за тим, що відбувається у вас в політиці. Мені, якщо чесно, тепер похуй. Я мовчки виконую замовлення тих людей, які стали мені близькими за ці три роки і дивом залишилися живі. Все що я роблю - це для них, бо вони мені не чужі, а що там у вас робиться - це ваша справа. Особиста. Мене цікавлять лише люди, яких я знаю.
Що сталося? Він трохи офігів, як в Україні затихла справа Портнова. Він офігів, що преса не вимагає відповіді від влади про зустрічі з Портновим. Він офігів, що Татаров літав до Іспанії через вбивство Портнова, але не літав по жодному іншому вбивству українців за кордоном і це не викликає питань у українців. Він офігів, що 2 тижня пройшло, як вбили Портнова і лише декілька лідерів суспільної думки актуалізують цю тему, а іншим пофіг. Або не пофіг і вони не йдуть проти волі своїх ляльководів з Банкової.
Чому його це так хвилює? Тому саме що через Портнова і портновщину він колись поїхав з України. Ще за Януковича, коли в нього майже все віджали. І він добре розуміє, хто такий Портнов та яка шкода від нього Україні. І щось його помітно емоційно зачепило те, як до цієї історії ставляться в Україні.
- Я до кінця не вірив, що Зеленський дійсно співпрацював з Портновим. Бо Портнов - це і є частина "руского миру". А коли ти співпрацюєш з частиною "руского миру", то ти його ніколи не переможеш. І після того, як ти та люди, яких я добре знаю озвучують, що у вашої влади були зустрічі з Портновим напередодні його вбивства, а влада мовчить і не спростовує це, розуміючи, що є докази цих зустрічей, то я розумію - це правда і в мене руки опускаються, - написав мій приятель після нашої розмови, - Навіть відео імбіцила Царьова мене не переконало білше, ніж мовчання влади. А байдужість суспільства мене добила. Так що свій час на вашу політику та на переконання наших місцевих політиків і далі підтримувати Україну - я витрачати не буду. Часу шкода. Вас влаштовує портновщина, а ваша влада нею користується. Було б інакше - була б інша реакція.
Якщо вам здається, що це окремий випадок, то ви помиляєтесь. Втрата підтримки не стається на порожньому місці. І наші внутрішні процеси впливають на ставлення до нас. Фокус уваги наших друзів не лише на корупції, а й на правах людини, на свободі слова, на верховенстві права та на інших питаннях. Якщо на початку повномасштабного вторгнення західні юристи були готові допомагати України «Pro bono», то сьогодні, спостерігаючи портновщину та татаровщину вони ввічливо виставляють прайс за свою ціну або відмовляються. Бо вони і всі інші не сліпі і не дурні. До речі, коли наша влада бреше партнерам, то це працює лише на короткому відрізку часу і згодом починає працювати проти України. Все це демонструє, що Україна навчилася не лише втрачати час і можливості, а й друзів та підтримку. І це необхідно виправляти поки ще остаточно не запізно.Коли я казав, що треба готуватися до повномасштабного вторгнення, то мені не вірили і казали, що я розгойдую човен, лякаю суспільство та на цьому намагаюся набрати рейтинг. Владі і людям більше подобалося готуватися до травневих шашликів. 24 лютого 2022 року показало хто правий. Коли в травні 2022 року ми разом з Євгеном Магдою казали про необхідність негайно почати створювати програму повернення біженців і мінімізувати кількість тих, хто не повернеться, то влада казала, що це не на часі і біженці з часом самі повернуться, а суспільство підтримало ці тези. Яка ситуація зараз всі добре знають, а демографи вже кажуть, що якщо 30% українців повернуться, то це буде щастя. Коли восени 2022 я казав, що треба змінювати підхід до мобілізації та мотивації, тому що добровольці закінчаться, а втома і негатив від війни збільшаться, то мої тези підтримували в ГШ, а в ОП казали, що це не потрібно. Вони вважали, що віна незабаром закінчиться і готувалися до кави в Криму. Як там кава проживає? Смакує до травневих шашликів. Про попередження того, що буде з фронтом, якщо знимуть Залужного казав не лише я, а й західні військові експерти. А коли я повідомив, що Зеленський звільнив Головкома, то мене тоді звинуватили в обріхуванні влади. Як справи на фронті і що там зі звільненням сталося? Можу далі нагадувати про свої попередження, прогнози і пропозиції, які ігнорувалися владою та вже, на жаль, реалізувалися, як негативні сценарії розвитку подій. Нагадати можу, але виправити вде нічого неможливо.
Мантра про те, що нас підтримують, - це добра мантра. Але питання у тому хто нас ще підтримує, як підтримує та чи залишиться ця підтримка і далі. Можу впевнено сказати, що якщо влада і далі буде займатися корупцією, порушувати права і свободи громадян, бити по свободі слова, нищити верховенство права і займатися портновщиною та при цьому брехати партнерам то рівень та обсяг підтримки буде зменшуватися на всіх рівнях. І це я кажу не через спілкування з другом, а через розуміння процесів та трендів серед наших партнерів. Хоча можна це знову ігнорувати і го уватися до чергових травневих шашликів. Результат буде передбачуваним.
